Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Ейнар Енглунд

Ейнар Енглунд
Основна інформація
Повне ім'яшвед. Sven Einar Englund
Дата народження17 червня 1916(1916-06-17)[1][2][3]
Місце народженняЮгарнd
Дата смерті27 червня 1999(1999-06-27)[1][2] (83 роки)
Місце смертіВісбю, Швеція
Громадянство Фінляндія
Професіїкомпозитор, піаніст, кінокомпозитор
ОсвітаАкадемія імені Сібеліуса і Svenska normallyceumd
ВчителіСелім Пальмґрен
Відомі учніHans-Erik Dahlgrend і Harri Ahmasd
Інструментифортепіано
Нагороди
Knight First Class of the Order of the White Rose of Finland Pro Finlandia Medal of Liberty, 1st Class Medal of Liberty, 2nd Class
У шлюбі зМаюніе Сірен
ДітиSorella Englundd і Ірина Міланd
Брати, сестриKaj Englundd і Dag Englundd
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Енглунд.

Ейнар Свен Енглунд (фін. Einar Sven Englund; 17 червня 1916, Югарн, Готланд — 27 червня 1999, Вісбю, Готланд) — фінський композитор, піаніст і педагог.

Концертував як піаніст, виконуючи, як правило, власні твори, а також акомпанував своїй дружині Майніе Сірен.

Біографія

У 1935—1941 роках навчався в Музичній академії імені Яна Сібеліуса в Гельсінкі у Мартті Пааволи[fi] и Ернста Лінко[fi] (фортепіано), Селіма Пальмгрена і Бенгта Карлсона[fi] (композиція), у Лео Фунтека (інструментування); у 1949 році удосконалювався в Танглвуді (США) у Аарона Копленда (композиція). Вивчав музичний фольклор в СРСР (республіки Закавказзя), Болгарії та Югославії.

З 1958 року викладав композицію і інструментування у своїй альма-матер, де в 1976 році став професором. Одночасно виступав як музичний критик у фінській шведськомовній газеті «Hufvudstadsbladet[fi]»). Писав музику до спектаклів і фільмів («Північний олень» та інші).

Особисте життя

Був одружений з виконавицею пісень Маюніе Сірен (1924—2003).

Його спогади I Skuggan av Sibelius (У тіні Сибеліуса) були опубліковані у 1997 році.

Твори

  • балет «Одіссей» (1959, Гельсінкі)
  • балет «Сінухе» (1965, Гельсінкі)
  • симфонія № 1[4] (1946)
  • симфонія № 2 (1948)
  • симфонія № 3 (1971)
  • симфонія № 4 для струнних та ударних[5] (1976)
  • симфонія № 5 (1977)
  • оркестрова сюїта з музики балетів «Одіссей» і «Сінухе»
  • сюїта «Китайська стіна» / Kiinan muuri (1952)
  • сюїта «Північний олень»[6]/ Valkoinen peura (на основі лапландського музичного фольклору, 1952)
  • Чотири імпресіоністичних танці «Білий олень» (1952)
  • симфонічна поема «Переможна», написана до спортивного фестивалю (1947)
  • концерт для віолончелі з оркестром (1954)
  • концерт для фортепіано з оркестром № 1 (1955)
  • концерт для фортепіано з оркестром № 2 (1975)
  • фортепіанний квінтет (1941)
  • Інтродукція та каприччо для скрипки з фортепіано (1970)
  • Інтродукція та токата для фортепіано (1959)
  • сонатина для фортепіано

Нагороди

  • 1947 — перша премія на конкурсі в Гельсінкі (симфонічна поема «Переможна»)
  • 1961 — медаль Pro Finlandia

Література

  • Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — с. 654 — ISBN 5-85270-033-9
  • Мякинен Т., Нумми С., Musica fennica. — Хельсинки, 1965.
  • Вачнадзе М., Современная музыка Финляндии // О музыке. — Тбилиси, 1981. с. 100—103.
  • Einar Englund. — Hels., 1975. (буклет)
  • Heininen P., Einar Englund, «Musiikki», 1976, No 4.
  • Sermilä J., Einar Englund // Finlands composers. — Hels., 1976. (F. B.)
  • Einar Englund och Maynie Siren i Sovjet, «Kontakt», 1976, No 4.

Примітки

  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Einar Englund — SLS.
  4. ↑ присвячена подіям Другої світової війни
  5. ↑ присвячена пам'яті Шостаковича
  6. ↑ з однойменного фільму

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya