Протягом ігрової кар'єри Зе Карлос виступав лише в бразильських клубах. У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за команду клубу «Сан-Жозе», в якій провів один сезон, взявши участь в одному матчі чемпіонату. Згодом з 1991 по 1997 рік грав у складі команд клубів «Начьональ» (СП), «Сан-Каетану», «Португеза Деспортос», «Уніон Сан-Жуан», «Жувентуде» та «Матоненсе».
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Сан-Паулу», до складу якого приєднався 1997 року. Відіграв за команду із Сан-Паулу наступний сезон своєї ігрової кар'єри. За цей час встиг разом з командою завоювати титул переможця Ліги Пауліста. Потім Зе Карлос перейшов до
Протягом 1999—2001 років захищав кольори клубів «Греміо», у складі якого виграв у 1999 році Лігу Гаушу. Потім два роки провів у клубі «Понте-Прета», після чого в 2002 році перейшов до «Жоїнвіля». У складі цього клубу тріумфував у Лізі Катаріненсе.
У 2004 році Зе Карлос захищав кольори «Нороесте» (Бауру), а потім потрапив до клубу «Португеза Деспортус». У ній виступав до травня 2005 року, після чого завершив ігрову кар'єру.
Виступи за збірну
У 1998 році Маріо Загалло викликав Зе Карлоса до національної збірної Бразилії на Чемпіонат світу в Франції. На цьому турнірі вихованець «Сан-Жозе» був резервним гравцем і зіграв лише в переможному півфінальному поєдинку проти Нідерландів Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 1 рік, провів у формі головної команди країни 2 матчі. У фіналі турніру бразильці поступилися з рахунком 0:3 Франції і посіли друге місце на турнірі. А Зе Карлос більше не викликався до лав бразильців.
