Національний парк Кагузі-Бієґа розташований на сході Демократичної Республіки Конго у провінції Південне Ківу[2] біля підніжжя двох згаслих вулканів Кагузі (3380 м) та Біеґа (була 2790 м)[2], від яких і отримав свою назву. Перепади висоти становлять від 600 до 2500 метрів, що сприяє різноманітності лісів.
Історія створення національного парку
Східна рівнинна горила у Національному парку Кагузі-Бієґа
Ще до заснування національного парту, на його території бельгійською колоніальною адміністрацією у 1937 році тут був створений «Зоологічний заповідник Кагузі» для захисту рівнинних горил[3].
Після отримання незалежності, у 1970 році був створений національний парк, щоб зберегти популяцію вимираючого виду східних рівнинних горил. До 1975 року територія парку значно розрослася (з 750 км² до 6 000 км²[4]) і його довелося розділити на два сектори: верхній та нижній, які з'єднаний вузьким екологічним коридором.
У 1980 році заповідна територія була внесена в список Світової спадщини ЮНЕСКО[5]. Популяція східних рівнинних горили різко скорочується, незважаючи на всі зусилля уряду та міжнародних природоохоронних організацій. Військові дії на території Демократичної Республіки Конго привели до того, що охоронна система парку практично перестала діяти. Це, в свою чергу, розв'язало руки браконьєрам: вони стали полювати на тварин з метою продажу м'яса горил.
Приплив біженців, незаконні поселення, вирубка дерев — все це також значно погіршило ситуацію у національному парку Кагузі-Бієґа.
У 1997 році Національний парк був включений в список територій, які знаходяться під загрозою знищення. Нині одна з останніх у світі популяцій гірської горили, приблизно 250 тварин, яких занесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
