Карл Маннгайм

Карл Маннгайм
Карл Маннгайм
Народився	27 березня 1893[…]; Будапешт, Австро-Угорщина
Помер	9 січня 1947[…] (53 роки); Лондон, Велика Британія
Поховання	Ґолдерс-Ґрін (крематорій)
Країна	Велика Британія; Німеччина; Угорщина
Діяльність	соціолог, викладач університету, письменник
Галузь	філософія
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1926) і Будапештський університет (1916)
Вчителі	Альфред Вебер і Георг Зіммель
Відомі учні	Норберт Еліас і Margarete Freudenthal-Sallisd
Знання мов	англійська, німецька і угорська
Заклад	Франкфуртський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство	Sonntagskreisd
Magnum opus	Ideology and Utopia. An Introduction to the sociology of knowledged
У шлюбі з	Júlia Lángd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мангайм (значення).

Карл Маннгайм (нім. Karl Mannheim, угор. Mannheim Károly; 27 березня 1893, Будапешт — 9 січня 1947, Лондон) — німецький та британський філософ, один із засновників соціології знання. Найбільш відомі праці «Ідеологія та утопія», «Діагноз нашого часу».

Філософські й соціологічні погляди

За Маннгаймом, завдання соціології знання полягає в аналізі соціально-історичної обумовленості мислення — як теоретичного, так і повсякденного — та в розробці вчення про «позатеоретичні умови знання». Аналізуючи марксистське поняття ідеології, він вирізняє в ньому два відмінних значення: «часткова» ідеологія виявляється там, де наявне більш-менш усвідомлене перекручування фактів, продиктоване соціальними інтересами суб'єкта; «тотальна» ідеологія відображає своєрідність усієї структури свідомості цілої соціальної групи, класу або навіть епохи.

З точки зору Маннгайма, існують два типи колективних уявлень: власне ідеології — мислення панівних соціальних груп, і утопії — мислення пригноблених верств. За допомогою цих понять Маннгайм намагається показати динаміку у сфері ідей, а головне — зробити соціологію знання науковим фундаментом політики і політичної освіти, формуючи таким чином міцніші основи для демократії.

Щодо досяжності наукової істини Маннгайм дотримується так званого «реляціонізму», за яким знання завжди відносне, тому що може бути сформульоване лише у співвіднесенні з певною соціально-історичної позицією.

Ідеї Маннгайма мали великий вплив на соціологічну думку Заходу. Хоча він не мав безпосередніх учнів-продовжувачів, беззастережно було прийнято його соціологічну методологію. Конкретні історично-соціологічні дослідження Маннгайма визнано класичними. Маннгайм до певної міри є предтечею «соціологічного повороту» у філософії науки, хоча він і не поширює свої висновки на сферу природничо-наукового знання.

Вибрані праці

Mannheim, K. Die Strukturanalyse der Erkenntnistheorie. Berlin 1922
Mannheim, K. ([1925] 1986) Conservatism. A Contribution to the Sociology of Knowledge. London: Routledge & Kegan Paul.
Mannheim, K. Ideologie und Utopie. Bonn, 1929
Mannheim, K. Sociology as Political Education. New Brunswick, NJ. Transaction, 1930; 2001
Mannheim, K. Mensch und Gesellschaft im Zeitalter des Umbaus. Leiden, 1935
Mannheim, K. Diagnosis of our Time. London 1943
Mannheim, K. Freedom, Power and Democratic Planning. London 1951
Mannheim, K. (1971. 1993) From Karl Mannheim. New Brunswick, NJ. Transaction.
Карл Мангайм. Ідеологія та утопія. Пер. з нім. Володимир Швед [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Дух і літера, К., 2008. — 370 с. ISBN 978-966-378-072-6
Карл Манхейм. Ідеологія та утопія [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.] (уривки) / Друкується за: К. Манхейм. Диагноз нашего времени. — М.: Юрист, 1994. — С. 95–260. // Історія політичної думки ХХ-ХХІ століть у першоджерелах [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]. https://chmnu.edu.ua/kolisnichenko-anatolij-ivanovich/ [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.], https://chmnu.edu.ua/shkirchak-sergij-ivanovich/ [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. — Том 1. стор. 64-73 [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Література

Richard Aldrich, (2002) The Institute of Education 1902—2002: A centenary history, London: Institute of Education.
David Frisby, (1983) The Alienated Mind, London: Heineman.
David Kettler, Volker Meja, and Nico Stehr (1984), Karl Mannheim, London: Tavistock.
David Kettler and Volker Meja, (1995) Karl Mannheim and the Crisis of Liberalism, New Brunswick and London: Transaction.
Colin Loader, (1985) The Intellectual Development of Karl Mannheim, Cambridge: Cambridge University Press.
Colin Loader and David Kettler (2001) Karl Mannheim's Sociology as Political Education New Brunswick and London: Transaction.
Volker Meja and Nico Stehr (eds), (1982[1990]) Knowledge and Politics. The Sociology of Knowledge Dispute, London: Routledge & Kegan Paul.
Eva Karadi and Erzsebet Vezer, (1985) Georg Lukacs, Karl Mannheim und der Sonntagskreis, Frankfurt/M: Sendler.
Reinhard Laube (2004) Karl Mannheim und die Krise des Historismus, Goettingen: Vandenhoeck & Ruprecht.