Конвой PQ 14 (англ.Convoy PQ 14) — арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 21 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від берегів Шотландії та Ісландії до радянських портів Мурманськ та Архангельськ. Конвой вийшов 26 березня 1942 року з шотландського Обана, 8 квітня — від берегів Ісландії. Через складні погодні умови та зазнані від льоду пошкодження 16 суден та 2 ескортні кораблі були змушені повернути назад. Одне судно Empire Howard було потоплено німецьким підводним човном. Вцілілі сім транспортних суден з вантажем 19 квітня 1942 року прибули до порту Мурманська.
Арктичний конвой PQ 14 складався з 24 транспортних суден і очолювався комодором Е. Різом. Ближній ескорт складався з двох тральщиків і чотирьох протичовнових траулерів, до яких пізніше приєднався океанський ескорт у складі крейсера «Единбург» під командуванням контрадмірала С. Б. Картера, а також чотирьох есмінців і чотирьох корветів.
8 квітня 1942 року PQ 14 відплив з Ісландії. 9 квітня на південний захід від острова Ян-Маєн до конвою приєдналися «Единбург» і океанський ескорт. У ніч з 10 на 11 квітня на південний захід від Ян-Маєна конвой натрапив на льодові затори. Унаслідок жорстких погодних умов багато суден було розкидано, деякі отримали серйозні пошкодження від льоду. Згодом 16 суден і 2 кораблі супроводу були змушені повернути назад через пошкодження або нездатність приєднатися до конвою. Решта вісім кораблів разом з «Единбургом» і 12 ескортними кораблями продовжили рух до Мурманська.
Протягом наступних кількох днів PQ 14 не відчував перешкод з боку німецьких військ, хоча його зворотний конвой QP 10 протягом цього періоду зазнавав постійних нападів з боку Крігсмаріне. 15 квітня на схід від острова Ведмежий конвой був виявлений німецькою авіацією, і протягом наступних трьох днів на нього було здійснено кілька атак з повітря та підводними човнами. 16 квітня Empire Howard був уражений торпедою U-403капітан-лейтенантаГ.-Е. Клаузена і затонув, втративши більшу частину свого екіпажу, включаючи комодора Різа. Того ж дня U-376 обстріляв «Единбург», але не влучив.
17 квітня до конвою приєдналися три радянських есмінці, а 18 квітня — чотири тральщики Королівського флоту, що базувалися на Кольському півострові. Також 18 квітня знявся сильний північно-західний шторм, який поклав край подальшим повітряним атакам. Угруповання німецьких есмінців з Кіркенесу, спробували вийти на перехоплення конвою, але також були змушені повернутися через непогоду.
19 квітня сім суден, що залишилися, увійшли в Кольську губу і прибули до Мурманська.
Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
Брайан Бетэм Скофилд. Русские конвои = Schofield, B.B. The Russian Convoys. — London: B.T. Batsford Ltd., 1964 / Перевод с английского А. Г. Больных. — М.: АСТ, 2003. — 288 с. — (Военно-историческая библиотека). — 5000 экз. — ISBN 5-17-018720-3.