Левін Максим Євгенович

Зовнішні відеофайли
	Фотография честнее текста или видео, - фотограф Макс Левин на YouTube // Телеканал ДОМ, 20 серпня 2017 р.

Макс Левін
Макс Левін
Максим Євгенович Левін
Ім'я при народженні	Максим Євгенович Левін
Народився	7 липня 1981; Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер	між 13 та 31 березня 2022; біля с. Гута-Межигірська, Вишгородський район, Київська область, Україна; ·убитий двома пострілами зі стрілецької зброї російськими військовими
Поховання	Боярка
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	фотокореспондент, фотограф, videographer, журналіст
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Знання мов	українська
Заклад	Громадське телебачення, Лівий берег і УНІАН
Роки активності	2006 — 2022
Посада	Стрінгер
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
IMDb	ID 13544826
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левін.

Макси́м Євге́нович Ле́він, більш відомий як Макс Левін (7 липня 1981, Боярка^[1], Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР — між 13 та 31 березня 2022, біля с. Гута-Межигірська, Вишгородський район, Київська область, Україна) — український фотокореспондент, фотограф, документальний фотограф. 10 років працював в редакції LB.ua, співпрацював з агенствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske. Більшість його документальних проєктів пов'язані з війною в Україні. Загинув, висвітлюючи російське вторгнення в Україну 2022 року, — у нього двічі навмисно вистрілив російський військовий.

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2015), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно)^[2]. Лавреат премії імені Георгія Гонгадзе (2022, посмертно)^[3]

Життєпис

Максим Левін народився 7 липня 1981 року в Боярці Києво-Святошинського району Київської області. Батько чотирьох синів.

Закінчив Київський політехнічний інститут (спеціальність — інженер комп'ютерних систем)^[4].

Працював фоторепортером у журналі «Пенсія», газеті «Київські відомості», фотоагентстві «Фотолента» та УНІАН; «Газеті 24» (2007—2008)^[4], вебсайту lb.ua (2010—2020)^[5]; фрілансером для журналів «Фокус», «Профіль», «Український тиждень», агентств «Reuters»^[5] та «Associated Press»^[4], відеографом і фотографом у hromadske (2021—2022)^[5].

Висвітлював російське вторгнення в Україну 2022 року. Протягом перших п'яти днів повномасштабної війни Макс устиг оприлюднити фоторепортажі щонайменше з семи гарячих точок у різних куточках України: від Харкова до Василькова та кількох населених пунктів на Ірпінському та Житомирському напрямках.

Загинув, висвітлюючи російське вторгнення. Зв'язок з Максом Левіним був втрачений з 13 березня 2022 року, коли він вирушив у село Гута-Межигірська Вишгородського району Київської області документувати наслідки російської агресії. 1 квітня після тривалих пошуків поліція знайшла його тіло з вогнепальним пораненням^[6]. За даними прокуратури, Левіна убили «військовослужбовці збройних сил [Російської Федерації]… шляхом двох пострілів зі стрілецької зброї»^[7].

Його загибель розслідували також і представники організації «Репортери без кордонів» та дійшли висновку, що Левіна і Чернишова холоднокровно стратили^[8]^[9].

Доробок

Автор документального проєкту про військових «Afterilovaisk»^[10], а також проєкту про відповідальне батьківство «Клуб тат»^[11]. Від початку війни на Донбасі Макс Левін працював там як документальний фотограф^[5].

Учасник подій в Іловайську 2014 року^[12].

Вшанування пам'яті

Рішенням Боярської міської ради від 30 червня 2022 року вулиця Заводська міста Боярка перейменована на вулицю Макса Левіна (скорочена назва: вул. М. Левіна)^[13].

Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці
Жовтень 2021. Проєкт Макса Левіна AfterIlovaysk в Боярці

27 жовтня 2022 року у м. Києві було прийняте рішення про перейменування вулиці Багратіона на вулицю Максима Левіна ^[14].

Авторські колонки Максима Левіна

Сторінка автора на LB.ua
Сторінка автора на hromadske.ua

Нагороди та відзнаки

орден «За заслуги» III ступеня (5 червня 2015) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність^[15].
орден «За мужність» III ступеня (3 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час висвітлення російської агресії^[16].