Литвин Ігор Антонович

Ігор Антонович Литвин
Ігор Антонович Литвин
Народився	11 травня 1954 (70 років); Клімовськ, Московська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	Дипломат
Alma mater	Київський державний університет їм. Т. Шевченка
Посада	Надзвичайний та Повноважний Посол України
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Литвин.

І́гор Анто́нович Литви́н (11 травня 1954, Клімовськ, Московська область, РРФСР, СРСР) — український дипломат, Надзвичайний та Повноважний Посол України.

Життєпис

Народився 11 травня 1954 в Клімовську Московської області.

У 1976 закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права(диплом з відзнакою).

У 1975 році навчався у Великій Британії, в коледжі Ealing Technological College (Лондон).

З 1976 по 1980 — аташе, 3-й, 2-й секретар МЗС УРСР, секретар Національної Комісії України у справах ЮНЕСКО.

З 1981 по 1988 — політичний оглядач Держтелерадіо УРСР.

З 1988 по 1992 — перекладач, експерт, помічник керівника групи спеціалістів зовнішньо-економічного об'єднання «Технопромекспорт» Торговельного представництва СРСРу Республіці Бангладеш.

З 1992 по 1997 — 1-й секретар, завідувач відділу країн Азії і Тихоокеанського регіону, Близького і Середнього Сходу та Африки, заступник начальника Управління країн Азії, АТР, Близького і Середнього Сходу та Африки МЗС України.

З 1995 по 1997 — начальник Управління країн Азії, АТР, Близького і Середнього Сходу та Африки(МЗС України)

З 01.1997 по 08.1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Індонезії.

З 12.1997 по 08.1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол України на Філіппінах за сумісництвом.

З 03.1998 по 08.1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Сінгапурі за сумісництвом.

З 04.1998 по 08.1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Малайзії за сумісництвом.

З 05.1998 по 08.1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Таїланді за сумісництвом.

З 08.1998 по 08.1999 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Султанаті Бруней за сумісництвом.

З 08.1999 по 10.2001 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Китаї.

З 06.2000 по 10.2001 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в КНДР за сумісництвом.

З 06.2000 по 10.2001 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Монголії за сумісництвом.

З 2001 по 2007 — помічник-консультант народного депутата України-голови Комітету ВР у закордонних справах, займав керівні посади в українських бізнес-структурах.

З 2007 по 2015 — голова Правління Асоціації Українсько-Китайського співробітництва.

З 2010 по 2019 — віце-голова Української частини спільної Українсько-Китайської Ділової ради(УКДР, www.ucbc.org.ua)

З 2011 по цей час — голова Правління Асоціації ділового співробітництва України з державами АСЕАН, віце-голова Українсько-Сінгапурської Ділової ради.

У 2015—2017 роках — керівник представницького офісу Української частини УКДР у Пекіні.

З 2017 року — голова Правління Асоціації Українсько-Китайського Стратегічного Партнерства

З 2019 по цей час- діючий спів-Голова Українсько-Китайської Ділової ради, голова Української частини УКДР

В інтерв'ю виданню BusinessLife.Today^[1] (від 28 жовтня 2014 року) дипломат чітко окреслив кроки дощо покращення взаємин України та Китаю:

Спрощення візового режиму з КНР
Розвиток туристичної діяльності між КНР і Україною.
Створення необхідної інфраструктури.
Грамотне ведення торгово-економічних справ і виконання попередніх домовленостей.
Візити в Китай вищого керівництва України, а також досконала кадрова політика в дипломатії в азійському напрямку.