Луїс де Бенавідес-Каррільо

Луїс де Бенавідес-Каррільо
Портрет
Губернатор Мілана
1648 — 1656
Попередник:	Бернандіно де Веласко
Наступник:	Алонсо де Віверо
Генерал-губернатор Нідерландів
1659 — 1664
Попередник:	Хуан Австрійський
Наступник:	Франсіско де Моура
Народження:	20 вересня 1608(1608-09-20) Валенсія, Іспанія
Смерть:	6 січня 1668(1668-01-06) (59 років) Мадрид, Іспанія
Підданство:	Іспанія
Країна:	Арагонське королівство
Рід:	Бенавідеси
Батько:	Luis III de Benavides, 4.Marqués de Fromistad[1]
Мати:	Doña Ana de Carrillo de Toledo, 2.Marquesa de Caracenad[1]
Діти:	Doña Ana Antonia de Benavides Carillo de Tredo y Ponce de Léon, 6.Marquesa de Fromistad[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Луї́с-Франсі́ско де Бенаві́дес-Каррі́льо-Толе́дський (ісп. Luis Francisco de Benavides Carrillo de Toledo; 20 вересня 1608(16080920) — 6 січня 1668) — іспанський державний і військовий діяч, генерал. 3-й маркіз Карасенський, 5-й маркіз Фромістський (з 1645), 3-й граф Пінтоський^[2]. Кавалер Ордену Сантьяго (1621)^[2]. Губернатор Мілана (1648—1656), генерал-губернатор Іспанських Нідерландів (1659—1664). Голова верховної ради Фландрії (1668)^[2]. Представник галісійського шляхетського роду Бенавідесів. Народився у Валенсії, Іспанія. Син Луїса де Бенавідеса-Кортеса ісп. (Luis de Benavides y Cortés), 4-го маркіза Фромістського, та Анни Каррільо-Толедської (ісп. Ana Carrillo de Toledo), 2-ї маркізи Карасенської. Обрав кар'єру військового. Брав участь у війнах Габсбурзької Іспанії в Італії та Фландрії (1629—1659). Здобув штурмом фортецю Казале-Монферрато (1652). Після поразки Хуана Австрійського-Молодшого в битві при Дюнах (1658) замістив його на посаді. В умовах хронічної нестачі коштів керував Нідерландами після укладання Піренейського миру. 1664 року призначений головнокомандувачем іспанської армії у війні проти Португалії, яка йшла невдало для іспанців. Розбитий португальцями у вирішальній битві при Монтеш-Кларуші (1665), внаслідок чого Іспанія була змушена визнати самостійність Португалії (1668). Після поразки звинувачений у зраді, потрапив у опалу короля. Відкидав звинувачення, посилаючись на слабкість армії, інтриги іспанського двору та недостатність фінансування. Помер від хвороби у Мадриді, Іспанія, у віці 59 років. Був одружений із Каталіною Понсе-Леонською (ісп. Catalina Ponce de León), від якої мав двох доньок: Анну-Антоніну та Марію. Володів великою бібліотекою, успадкованою від батька й розширеною за його життя^[2]. Книги з його колекції знаходяться в бібліотеці Саламанського універистету, бібліотеці Реал, фонді Лазаро Галдіана^[2].

• Vindel Angulo, Pedro, Bibliófilos célebres: El Marqués de Caracena, Madrid 1923.
• Yeves Andrés, Juan Antonio, Encuadernaciones heráldicas de la Biblioteca Lázaro Galdiano, Madrid 2008, № 120.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луїс де Бенавідес-Каррільо

• Benavides Carrillo de Toledo, Luis de, Marqués de Caracena [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Biblioteca General Histórica.