Селище засноване в другій половині XIX століття, тривалий час залишалося рибальським селом.
Радянська окупація встановлена в січні 1918 року. Перше колективне господарство ім. 25 жовтня організовано в лютому 1922 року.
У роки німецько-радянської війни в боротьбі проти німецько-нацистських військ брали участь 255 жителів села, 115 із них загинули, 98 нагороджені орденами і медалями.
У 1946 році в Мелекіному споруджено пам'ятник на честь воїнів-десантників, які загинули при зайнятті села військами СРСР.
На той час у селі працювали — восьмирічна школа, у якій було 16 вчителів навчалось 215 учнів, будинок культури на 200 місць, бібліотека з фондом 30 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, автоматична телефонна станція, п'ять магазинів, кафе на 100 місць, чебуречна. На березі Азовського моря діяли 26 пансіонатів.
За трудові успіхи шість чоловік були відзначені урядовими нагородами, у тому числі бригадири риболовецьких бригад С. Є. Іволга — орденом Леніна, В. В. Дубина — орденом Жовтневої Революції.
Сучасність
Наразі село є азовської зоною відпочинку. Курортна зона баз відпочинку і пансіонатів, яких біля 60-ти з різними рівнями комфорту, тягнеться уздовж берега Азовського моря на сім кілометрів. Майже всі бази відпочинку розташовані в безпосередній близькості від моря — 20—100 м[3].