31 липня 1910 р. — фестини у Винниках (дохід - на будівництво Народного дому). Українці Винник придбали 2 га землі в центрі міста для будівництва читальні).[1].
21 вересня 1924 р. — відкрито дім читальні «Просвіта».[1].
За радянської влади назву "народний дім" було заборонено. Його функцію виконував клуб, а пізніше Будинок культури. 1991 р. Будинок культури перейменували на Народний дім Винники, це була загальна тенденція для Галичини.
Протягом 1939 р. — 1952 р. у приміщенні клубу діяла бібліотека для дорослих (колишня читальня «Просвіта»).[1].
1960-ті рр. (середина) — Анна Михайлівна Сенчишин директор Будинку культури (Народного дому м. Винники).[1].
1989 р. (літо) — вокальний ансамбль «Винниківчани». Керівники — Сенчишин Анна Михайлівна, Завербний Володимир Семенович.[1].