Село було засноване німецькими колоністами, а після їх еміграції у 1912 році заселено нащадками чеських побілогорських євангельських емігрантів з села Богемки, нині Миколаївської області, українцями і молдованами. Молдовське населення села за даними радянського перепису 1926 року складало 20 %'[1], але у наш час поступово асимілюється. За даними перепису населення 2001 року, більшість населення Новосамарки вважають рідною українську мову (86,97 %), румунську вважали рідною — 7,66 % та російську — 3,08 %.[2]
У радянські часи діяв рільничо-тваринницький колгосп, що мав 5100 га земельних угідь, у тому числі 3400 га орної землі[4].
У селі діє Новосамарська загальноосвтіня школа І — ІІІ ступенів з українською мовою навчання. Станом на 2017 рік в школі було 175 учнів, яких навчали 16 учителів[5]. Будинок культури, бібліотека.
Монумент на могилі воїнів, що загинули при визволенні села
1958 року напроти сільради, поруч із правлінням колгоспу «Дружба» у селі споруджено монумент на могилі воїнів, що загинули при визволенні села:
Асєєв Іван Ілліч
Кучер Яків Юхимович
Пам'ятник-скульптура воїна і дівчини встановлені на постаменті. Скульптура виконана із залізобетону, меморіальна дошка — з мармуру.[6]
