У поемах «Дружина лісника» (1884–1886), «Ежо Влколинський» (1890), «Габор Влколинський» (1897–1899) зобразив взаємини дворянства і селян. У багатьох віршованих розповідях (у тому числі «Бутора й Чутора», 1888) показав життя словацькогосела.
Гвездослав — автор декількох п'єс — «Vzhledanie» (1868), «Помста» (Pomsta, 1869), «Вітчим» (1871), «Хмари» (Oblaky, 1879), «Na Luciu» (1904), «Ірод і Іродіада» (Herodes a Herodias, 1909). Трагедія «Ірод і Іродіада» написана на євангельський сюжет, однак наповнена злободенними натяками.
Лірика Гвездослава перейнята соціальними мотивами. У циклі віршів «Літні втечі» (1885–1895) Гвездослав виступав на захист народу, розвінчував лицемірство знатних людей, засуджував національні конфлікти. Збірник «Криваві сонети» (1914) присвячений осуду першій світової війни.
Гвєздослав Павол Орсаґ // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 363. — ISBN 966-692-578-8.