Назва
|
Рік встановлення
|
Розташування
|
Фото
|
Короткі відомості
|
Тарасу Шевченку |
1964 |
мікрорайон Вересневе на вулиці Корольова ,10 |
|
Завдячують появі тут пам'ятника Кобзарю, найімовірніше, найстарішому на Волині, колишньому директору цукрового заводу Михайлові Мажарі, який у 1958 році очолив це підприємство. Відтоді й став активно опікуватися благоустроєм усього селища, де під його егідою було зведено будинок культури (до 1962 року), закладено мальовничий парк із фонтанами й колонами. А скульптуру Шевченка з ініціативи Михайла Герасимовича сюди привезли вже готову, встановленням її опікувався колишній виконроб Іван Вознюк.
|
Лесі Українці |
1966 |
на головній алеї Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки |
|
Пам'ятник містить певну суперечність: скульптура представляє Лесю Українку в молодості, приблизно в тому віці, коли вона жила в Луцьку; проте слова з «Лісової пісні», викарбувані поруч, Леся Українка написала наприкінці життя[2]. Скульптор Лев Муравін.
|
Братська могила воїнів ВВВ, стела |
1976 |
у парку «Меморіал вічної слави» |
|
Складається з обеліска заввишки 40 метрів, у підніжжі якого стоїть бронзова скульптура Матері-Батьківщини заввишки 9 метрів, перед якою розташовано вічний вогонь. З боків монумента — бронзові барельєфи солдатів-визволителів Луцька і партизанів.
Зірку спроєктував Карабулін Борис Миколайович[3].
Цікаво, що чимало людей помилково сприймають скульптуру Матері-Батьківщини за скульптуру Лесі Українки[4].
|
Пам'ятник невідомому солдату, меморіальний комплекс |
1976 |
у парку «Меморіал вічної слави» |
|
|
Волинянам-солдатам останнього призову ІІ Світової війни, пам'ятний знак |
1976 |
у парку «Меморіал вічної слави» |
|
На плиті пам'ятного знаку викарбувано напис: Синам Волині останнього воєнного призову. Вони служили в запасних військових частинах і не загинули від ворожих куль, померли від голоду і холоду у 1944—1945 рр..
|
Пам'ятник Лесі Українці |
1977 |
перед будівлею Волинського академічного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка на Театральному майдані |
|
Пам'ятник славетній українській поетесі Лесі Українці було урочисто відкрито 19 серпня 1977 року. Автори пам'ятника — скульптори М. Обезюк і А. Німенко та архітектори В. Жигулін і С. Кілессо[5].
|
Пам'ятник «Слава Праці» |
кінець 1980-х років |
у сквері на вулиці Рівненській |
|
Автор – заслужений архітектор та скульптор В. Г. Гнєзділов[6]. Розглядається питання про знесення або перенесення пам'ятника.
|
Лесі Українки, бюст |
1986 |
на фасаді корпусу № 1 Волинського національного університету (вул. Винниченка, 30) |
|
Це погруддя Лесі Українки — робота скульпторки Галини Кальченко. Встановлене 1986 року на честь 115-ї річниці від дня народження письменниці. Розташоване біля центрального входу до юридичного корпусу Волинського національного університету ім. Лесі Українки (на час встановлення там розміщувався головний корпус Луцького педагогічного інституту[7].
|
Тарасу Шевченку |
1995 |
перед центральним корпусом Волинського національного університету на проспекті Волі, 13 |
|
Пам'ятник великому українському поету і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку було урочисто відкрито в 181-шу річницю дня народження цього великого українця — 9 березня 1995 року. Автори пам'ятника — скульптор Едгар Кунцевич та архітектори Олег Стукалов і Андрош Бідзіля. Монумент споруджено на пожертви громадян[5].
|
Святому Миколаю, пам'ятний знак |
2000 |
біля будівлі Луцької міської ради (вул. Б. Хмельницького, 19) на розі вулиць Б. Хмельницького та Кривий Вал. |
|
Пам'ятний знак заступнику і покровителю Луцька Святому Миколі було урочисто відкрито 23 квітня 2000 року. Автор пам'ятника — скульптор Ярослав Скакун[5].
|
на честь 2000-ліття Різдва Христового, пам'ятний знак |
2000 |
неподалік Свято-Покровської церкви на вулиці Данила Галицького |
|
Пам'ятний знак на честь двохтисячоліття Різдва Христового було відкрито 2000 року. Автор — скульптор Микола Сівак[5].
|
Борцям за волю України, монумент-каплиця |
2001 |
перед будівлею Волинської обласної державної адміністрації та обласної ради на Київському майдані (композиційний центр) |
|
Пам'ятник-каплицю Борцям за волю України було споруджено в ході облаштування цілісного ансамблю майдану на початку 2000-х рр. (роботи тривають і наприкінці цього десятиріччя). Над проєктом працювала група архітекторів та конструкторів на чолі з Андрошем Бідзілею[5].
|
Волинянам, що загинули при виконанні інтернаціонального обов'язку, меморіальний пам'ятний знак |
2002 |
у парку «Меморіал вічної слави» |
|
|
Михайлові Грушевському |
2002 |
у центрі майдану Грушевського (перед кінотеатром «Промінь») |
|
Пам'ятник голові Центральної Ради УНР (наступницею якої є сучасна Україна), вченому-історикові та громадському діячеві М. С. Грушевському було урочисто відкрито 2002 року. Автори пам'ятника — місцеві скульптор Ярослав Скакун та архітектор Андрош Бідзіля[5].
|
Жертвам депортації українців з етнічних земель у Польщі, пам'ятний знак |
2002 |
у парку «Меморіал вічної слави» |
|
Пам'ятний знак установлено й урочисто відкрито на День Незалежності України (24 серпня) 2002 року.
|
на честь 1010-ліття заснування Волинської єпархії, пам'ятний знак |
15 червня 2003 |
біля Покровської церкви на вулиці Данила Галицького |
|
|
Жертвам московсько-кадебістських катів, монумент |
2004 |
на вулиці Кафедральній, ліворуч від входу до собору апостолів Петра і Павла |
|
23 червня 1941 року під мурами Луцької фортеці НКВС-івці розстріляли близько чотирьох тисяч патріотів України. Монумент на честь жертв розстрілів московсько-кадебістських катів було відкрито 2004 року. Автор — архітектор Андрош Бідзіля. Монумент установлено з ініціативи Обласної Асоціації волинських незалежних письменників ім. Павла Чубинського, коштом Луцької міськради й родини Ничипоруків (Канада).
|
Ліквідаторам аварії на ЧАЕС та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 року, пам'ятний знак |
2008 |
у парку «Меморіал вічної слави» |
|
Згори пам'ятний знак має вигляд символу радіаційної небезпеки. Центральна скульптура зображає херувима.
|
Швейкові |
2009 (?) |
на вулиці Лесі Українки, 56, перед пивним рестораном «Бравий Швейк» |
|
Біля пивниці на пішохідній вулиці середмістя. Бронзову фігуру Швейка виливали у Харкові на замовлення, а проєкт виконав рівненський архітектор[8].
|
Теодоровичу Миколі Івановичу, пам'ятний знак |
2010 |
біля Покровської церкви |
|
Вшановує пам'ять історика Миколи Теодоровича, створений Іриною Дацюк, встановлений біля Свято-Покровського храму, який імовірно відвідував Микола Теодорович, і біля якого можливо поховані його родичі[9].
|
Олені Пчілці |
2011 |
на Вулиці Шопена, 11 перед Волинською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Олени Пчілки |
|
29 червня у Луцьку з нагоди 162-ї річниці від дня народження урочисто відкрито пам'ятник видатному українському літератору та громадському діячеві, матері Лесі Українки — Олені Пчілці. Його автором є заслужений скульптор України Микола Обезюк[10].
|
Костеві Шишку, неофіційно «луцькому інтелігенту»
|
2013
|
сквер на перехресті вулиць Лесі Українки та Кривий вал
|
|
Встановлений на пам'ять про луцького поета-шістидесятника, художника Костя Шишка. Скульптура виконана за проєктом Ірини Дацюк[11].
За версією заступника тодішнього луцького міського голови Святослава Кравчука, скульптура уособлює людину-інтелігента. В радянський час неподалік цього місця розташовувалося популярне кафе «Лакомка», де часто збиралися інтелігенти міста[12].
|
Загиблим Героям Небесної сотні з Луцька
|
2015
|
у парку «Меморіал вічної слави»
|
|
Зображає Василя Мойсея, Олександра Бадеру, Сергія Байдовського, Едуарда Гриневича, Юрія Сидорчука, Івана Тарасюка та Віктора Хом'яка[13].
|
Андрієві Кузьменку (Кузьмі Скрябіну)
|
2015, 2016
|
на території рекреаційного комплексу «Сіті-парк»
|
|
Першу версію за проєктом Ірини Дацюк встановлено в 2015 році. Другу, за проєктом Тараса та Богдана Цюпи, встановлено замість неї в 2016 році через критику попереднього пам'ятника[14].
|
Волинському князю
|
2016
|
подвір'я Луцького замку
|
|
Скульптуру створено 2002 року під час скульптурного салону, автор Сергій Зінець. Спочатку розташовувалася на проспекті Волі. Статус пам'ятника надано в 2016 за ідеєю Віктора Чухрая[15].
|
Християнському милосердю волинян
|
2016
|
подвір'я Хресто-Воздвиженського храму
|
|
Відкритий у День пам'яті жертв голодоморів в Україні, 26 листопада. Вшановує волинян, які в 1946-1947 роки безкорисливо рятували голодуючих зі Сходу, Півдня, Центру України та прилеглих областей Росії. Автор ідеї цього пам'ятника — уродженець Запорізької області Григорій Гуртовий, який в ті часи знайшов прихисток на Волині[16]. Авторка пам'ятника — Ірина Дацюк[17].
|
Студенту
|
2019
|
подвір'я Луцького національного технічного університету
|
|
Встановлено на честь 53-ї річниці Луцького національного технічного університету[18].
|
Українським ветеранам ПДВ
|
2020
|
у парку «Меморіал вічної слави»
|
|
|
Анні Київській
|
2020
|
на проспекті Волі, 3
|
|
Відкрито в рамках VI Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest». Належить до серії пам'ятників Анні Київській у ключових містах Європи на її шляху до Франції, одним з яких був Луцьк[19].
|