Пригоріле

Село Пригоріле пол. Prehoryłe Координати 50°41′00″ пн. ш. 24°04′00″ сх. д. / 50.68333333° пн. ш. 24.06666667° сх. д. / 50.68333333; 24.06666667 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Мірче Населення 349 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-530 Автомобільний код LHR SIMC 0895244 GeoNames 761292 OSM ↑2690998 ·R (Ґміна Мірче) Офіційний сайт prehoryleinformacje.republika.pl Пригоріле Пригоріле (Польща) Пригоріле Пригоріле (Люблінське воєводство)  Пригоріле у Вікісховищі

Пригоріле^[2] (або Погоріле^[2][3], Прогоріле^[2], пол. Prehoryłe) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 349 осіб (2011^[1]).

За королівською люстрацією 1589 р. до фортеці Крилів Белзького повіту Белзького воєводства належали села Крилів, Пригоріле і Сиховичі та ще налічувалось 11 сіл в околиці.^[4]

1632 року вперше згадується церква східного обряду в селі^[2].

У 1827 р. були 112 будинків і 737 мешканців.

Від 1867 до 1936 р. Пригоріле було у складі волості (ґміни) Мірче, з 1936 р. — ґміни Ментке.

Українці села були парафіянами місцевої греко-католицької церкви, яка належала до Холмської єпархії, в 1875 р. її відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві.

За переписом 1905 р. у Пригорілому було 1181 десятин землі (чорнозем), 201 будинок і 1432 мешканці (758 православних, 648 римо-католиків і 26 юдеїв).^[5] У 1905—1908 рр. за указом царя ті греко-католики, які відмовлялися належати до Російської православної церкви, через заборону греко-католицької церкви перейшли до римо-католицької і стали латинниками, у Пригорілому їх налічувалось 63 особи.^[6]

У 1907 р. була зведена нова дерев'яна церква (була філією парафії в Крилові) на місці попередньої дерев'яної.

У 1915 р. перед наступом німецьких військ російською армією спалене село і більшість українців були вивезені вглиб Російської імперії, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили.^[7]

У 1921 р. польський перепис нарахував 163 будинки і 952 жителі, з них 508 римо-католиків, 417 православних, 27 юдеїв.^[8]

Польська влада з метою асиміляції українців 8 червня 1938 р. зруйнувала церкву.^[9] Під час Другої світової війни українці відбудували церкву^[10], але після війни поляки її зруйнували.

У 1943—1944 рр. польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням майора Станіслава Басая постійно тероризували українське населення села, 8 березня 1944 р. вони спалили обійстя українців і вбили в селі тих, хто не встиг утекти^[3].

16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 66 українців^[11]. У селі залишилося 127 поляків^[11]. Ще 13 невиселених українців підлягали виселенню^[11].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Збереглись прикордонний російсько-австрійський стовп і рештки греко-католицького (з 1875 р. — православного) цвинтаря з найстаршою могилою з 1788 р.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][12]:

• Всеволод Здун (1907—1999) — український зоолог і паразитолог.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пригоріле

• Prehoryłe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 32. (пол.)

• Burzenie cerkwi w Kryłowie i Prehoryłem