Саме слово «мат» у цьому значенні в українській мові не відповідає літературній нормі: щодо брудної лайки правильніше вживати термін «матюк»[2][3] («матюки»)[3]. Більшість словників дають такі значення лексеми «мат»: 1) «шаховий мат»[4]; 2) те ж саме, що й «мата»[5], 3) «шорсткість на склі», «матовість»[4]. У значенні «матюки» його подають рідше[5].
Російська лайка має свої особливості, але основою її є вживання кількох лексем — переважно народних назв статевих органів і фізіологічних актів. Всі вони мають праслов'янське походження і наявні в інших слов'янських мовах.
Як екзотизм слово мат використовується в інших мовах (англ., фр. і нім.mat) — щодо російської ненормативної лексики. Для позначення матюків взагалі у мовах світу існують свої терміни (наприклад, в англійській — profanity, foul language, obscenity, swear words, four-letter word та ін.).
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
У Росії використання ненормативної лексики вважається неприйнятним в пристойному суспільстві і в літературі, і, зазвичай, цензурується в періодичному друці, на телебаченні, радіо і в інших ЗМІ. Попри це, вживання матюків традиційно дуже широко розповсюджене в російській розмовній мові у найрізноманітніших вікових групах суспільства. Зустрічається він також і в сучасній літературі (В. О. Пелевін, В. Г. Сорокін, М. І. Веллер, М. І. Волохов та ін.) і пісенній творчості. Відомі і більше ранні випадки вживання (у тому числі у вигляді «ребусів» з крапочками) непристойних слів в літературі, зокрема, в творах класичних авторів: Пушкіна, Маяковського та інші.
Використання в давні часи
Специфіка вживання деяких виразів коментується в «Російсько-англійському словнику-щоденнику» Річарда Джемса (1618—1619). На поширеність матірної лайки в російській розмовній мові XVI — XVII століть вказують як записки іноземних мандрівників (наприклад, Олеарія), так і російські повчання того часу. Анонімне «Повчання про матірну лайку», яке Д. М. Буланін датує XVII століттям, вказувало на те, що такою лайкою ображаються три матері: Мати Божа, рідна мати кожної людини і Мати Земля[6].
