Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Рудольф Мацура

Рудольф Фелікс Мацура
Народження18 лютого 1886(1886-02-18)
Смерть30 вересня 1940(1940-09-30) (54 роки)
Країна
(підданство)		 Польська Республіка
НавчанняКраківська академія мистецтв
Діяльністьархітектор
Праця в містахОстроленка, Білосток
Архітектурний стильмодерн
CMNS: Рудольф Мацура у Вікісховищі
Проєкт готелю «Краківського» у Львові. 1910.

Рудольф Фелікс Мацура (пол. Rudolf Feliks Macura, 18 лютого 1886, Калуш — 30 вересня 1940, Білосток) — польський архітектор.

Біографія

Навчався у Кракові у Вищій промисловій школі і в Краківській академії мистецтв у Юзефа Мегофера і архітектора Юзефа Галензовського. Від 1914 року член надзвичайний Політехнічного товариства у Львові.[1] Експонував пейзажі на виставках Товариства красних мистецтв у Варшаві у 1937 і 1938 роках. У період між двома світовими війнами був повітовим архітектором міста Остроленка у Польщі. Працював учителем рисунку в середніх школах. Виконав кілька проєктів костелів в околицях Ломжі і Остроленки. Був знавцем і популяризатором курпівської культури. Документував культурні пам'ятки цієї народності. Автор короткої брошури про цей регіон. Колекціонував вироби народних промислів та археологічні пам'ятки. Після 1930 року виїхав до Білостока, куди перевіз і свої збірки. Входив до технічної комісії при комітеті будови костелу св. Роха в Білостоку.[2] Помер там же.

Роботи
  • Конкурсний проєкт готелю «Краківського» та двох суміжних будинків у Львові на нинішній площі Соборній та вулиці Пекарській (співавтор Генрик Заремба). Проєкт у модернізованих ренесансних формах 1910 року здобув перше місце, але не був реалізований. Пізніше на його основі був опрацьований та реалізований проєкт Міхала Лужецького (будувала фірма Едмунда Жиховича).[3][4]
  • II місце на конкурсі проєктів перебудови Скарбківського театру у Львові (1911, співавтор Генрик Заремба).[3]
  • I місце на конкурсі проєктів торгових залів у Ярославі (проєкт 1912 року, спільно з Генриком Зарембою)[5]
  • Перебудова костелу в Новогруді під Ломжею.
  • Проєкт дерев'яного костелу в селі Броново під Ломжею.
  • Проєкт дерев'яного костелу в селі Чарня.
  • Конкурсний проєкт Ощадної каси в Сяноку, III нагорода серед 14 претендентів (1912, співавтор Ян Хойновський). Експонувався у залі Технологічного музею у Львові.[6]
  • Нереалізований конкурсний проєкт перебудови корпусу Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського у Львові (1913, співавтор Ян Хойновський).[7] Опублікований у збірці, присвяченій конкурсу.[8]

Примітки

  1. ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 93.
  2. ↑ Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416.
  3. ↑ а б Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 501, 502. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  4. ↑ Nowy hotel «krakowski» we Lwowie // Gazeta Lwowska. — 18 października 1911. — № 237. — S. 3.
  5. ↑ Rozstrzygnięcie konkursu na projekt hal targowych Jarosławiu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
  6. ↑ Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1912. — № 29. — S. 654; Rozstrygnięcie konkursu na gmach kasy oszczędności w Sanoku // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 76; Sprawy bieżące. Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. —1912. — № 20. — S. 267; S. F. Konkurs na gmach Kasy Oszczędności w Sanoku // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 28. — S. 367.
  7. ↑ Architekt. — 1913. — № 7. — S. 98.
  8. ↑ Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.

Джерела

  • Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 184.
  • Wpisani w historię: słownik biograficzny Województwa ostrołęckiego. — Towarzystwo Przyjaciół Ostrołęcki, 1990. — S. 108.
  • Malinowski J. Malarstwo i rzeźba Żydów Polskich w XIX i XX wieku. — Wydawn. Naukowe PWN, 2000 — S. 400.


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Kembali kehalaman sebelumnya