В 1926 році став переможцем чемпіонату Югославії. В 1/4 фіналу «Граджянскі» розгромив без Рудольфа «Ілірію» (Любляна) (7:1), а в 1/2 «Славію» (Осієк) з рахунком 7:0 уже за участі Хитреця, що забив у цьому матчі три голи. У фіналі клуб зустрівся з переможцем двох попередніх чемпіонатів клубом «Югославія», і переміг з рахунком 2:1.
Другий титул чемпіона Югославія Хитрець виграв у 1928 році. Команда здобула чотири перемоги і одного разу програла в одноколовому ліговому турнірі для шести учасників. Рудольф зіграв в усіх п'яти матчах змагань.
По завершенні сезону чемпіон переміг 5:1 «Югославію» у відбірковому матчі за право зіграти у зіграти міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи[3]. В 1/4 фіналу змагань «Граджянські» переміг у першому матчі чемпіона Чехословаччини клуб «Вікторію» — 3:2. Проте, у матчі відповіді упевнену перемогу святкували суперники — 1:6.
Після 1928 року Хитрець грав у основному складі «Граджянскі» значно рідше. Загалом зіграв у 1924—1930 роках в офіційних іграх 73 матчі і забив 6 м'ячів. Серед них 14 матчів і 4 голи у фінальному турнірі чемпіонату Югославії, 44 матчі і 2 голи у чемпіонаті Загреба і кваліфікації до національної першості, 12 матчів кубку Загреба, 2 матчі у кубку Мітропи, 1 матч у кваліфікації до кубку Мітропи.
Молодший брат Рудольфа Іван Хитрець також був відомим футболістом, котрий більшу частину футбольної кар'єри провів у загребській команді ХАШК, а також виступав у складі збірної[4].
У 1924 році загребська команда могла вилетіти уже в першому раунді, адже поступилась збірній Осієку. Проте, результат матчу був анульований через участь дискваліфікованого гравця. В 1/2 фіналу збірна Загреба перемогла команду Любляни 3:2, а у фіналі з таким самим рахунком 3:2 команду Спліта, а Хитрець забив один з м'ячів своєї команди[5].
Наступного розіграшу 1925 року Загреб також дістався фіналу, у якому знову переграв Спліт з рахунком 3:1, а на попередніх стадіях переміг Любляну (3:1) і Белград (2:1)[6].
У першості 1925 року збірна Загреба послідовно переграла команди Сараєво (6:2), Суботиці (4:3) і Белграда у фіналі (3:1)[7]. Таким чином збірна Загреба втретє поспіль виграла турнір і навічно залишила трофей, подарований тодішнім королем Олександром.
Після проголошення у 1941 році Незалежної Держави Хорватія, Рудольф Хитрець був призначений президентом футбольної федерації новоствореної держави. На цій посаді працював до 1942 року. Також він був тренером збірної Хорватії у її першому міжнародному матчі проти Німеччини, що відбувся у Відні15 червня1941 року і завершився поразкою гостей 1:5[8].
З 1945 по 1963 рік Рудольф Хитрець працював лікарем-терапевтом у військовому госпіталі у Загребі.
.svg){kind=small}
