Список графів Вермандуа
Спочатку графи де Вермандуа (фр. Vermandois ) призначалися на посаду королями франків (а пізніше Західно-Франкського королівства ) і управляли графством Вермандуа на правах бенефіція .
Аж до Герберта I де Вермандуа важко точно простежити всіх носіїв титулу графа де Вермандуа і встановити хронологію їх призначення.
Починаючи з Герберта I, титул графа де Вермандуа став спадковим. Його отримував старший син, спочатку дому Гербертинів , прямих нащадків Карла Великого , а після зникнення роду перейшов по жіночій лінії у дім Капетингів .
Гуго I Великий заснував 2-й дім де Вермандуа. Він був сином короля Франції Генріха I та доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого Анни Ярославни .
Після припинення чоловічої лінії 2-го дому, графство Вермандуа увійшло до складу королівського домену .
У 1669 році король Людовик XIV відродив графство для свого позашлюбного сина, Людовика де Бурбона (1667 -1683 ). Після смерті Людовика, титул більше не поновлювався.
Графи-бенефіціарії де Вермандуа
Бернар , син Карла Мартела , абат Сен-Кентенде Монт (зараз Мон-Сент-Кентен, біля Перонн).
Ієронім (Жером), брат попереднього, граф де Вермандуа і абат Сен-Кентенде Монт (714-771).
Фульрад , син попереднього, абат Сен-Кентенде Монт (після 771).
Гунтард , граф де Вермандуа (771-833) і потім абат Сен-Кентенде Монт (до 833).
Гуго , син Карла Великого , абат Сен-Кентенде Монт (833-844).
Аделард , син Гіслен, онуки Карла Великого , граф де Вермандуа (833-864) і потім абат Сен-Кентенде Монт (844-864).
Балдуїн I Залізна Рука , абат Сен-Кентенде Монт (864-879), граф Фландрії .
Тьєррі I (граф Вермандуа) — або Тевтрикій , граф де Вермандуа (864-886) і потім абат Сен-Кентен де Монт (879-886), або Теодорік (помер бл. 877), граф де Вермандуа, нащадок Хільдебранда , брата Карла Мартела .
Графи де Вермандуа
Герб графів де Вермандуа:échiqueté d'or et d'azur
896 - бл. 902 : Герберт I (бл. 850 -902 ), граф де Вермандуа і де Мо , син Піпіна і, можливо, онуки Теодоріка.
Бл. 902 -943 : Герберт II (бл. 880 -943 ), граф де Вермандуа і де Мо, син попереднього
Дружина Адель, дочка Роберта I , короля Франції .
943 -987 : Адальберт I Благочестивий (932 -987 ), граф де Вермандуа, син попереднього
Дружина Герберга, дочка Гізельберта , герцога Лотарингії , і Герберга Саксонської .
987 - бл. 1000 : Герберт III (954 - бл. 1000 ), граф де Вермандуа, син попереднього
Дружина Ерменгарда
Бл. 1000 -1010 : Альберт II (985 -1016 ), граф де Вермандуа, в 1010 у став ченцем, син попереднього
1010 -1045 : Оттон (бл. 1000 -1045 ), граф де Вермандуа, брат попереднього
Дружина Павія де Хам
1045 -1080 : Герберт IV (1032 -1080 ), граф де Вермандуа і де Валуа , син попереднього
Дружина Алікс де Валуа
1080 -1102 : Гуго I Великий (бл. 1057 -1102 ), граф де Вермандуа і де Валуа , син короля Генріха I Французького і Анни Київської
Дружина Аделаїда де Вермандуа (бл. 1062 -1122 ), дочка Герберта IV і Алікс де Валуа.
1102 -1152 : Рауль I Хоробрий , також відомий під прізвиськом Одноокий (1085 - 1152 ), граф де Вермандуа і де Валуа, син попередніх
1-а дружина з бл. 1120 (анульований в 1142 ) Елеонора де Блуа
2-а дружина з 1142 (анульований в 1151 ) Петронія Аквітанська (бл. 1125 -1153 )
3-я дружина з 1152 Лоретта Лотаринзька (бл. 1120 -1175 )
1152 -1160 : Гуго II (1127 -1212 ), граф де Вермандуа і де Валуа , в 1160 у став ченцем, син Рауля I та Елеонори де Блуа .
1160 -1167 : Рауль II (1145 -1167 ), граф де Вермандуа і де Валуа , син Рауля I і Петроніли Аквітанської
Дружина Маргарита Лотарінгська , графиня Фландрії
1167 -1185 : Філіпп Ельзаський (1143 -1191 ), граф Фландрії (1168-1191) , граф де Вермандуа і де Валуа через дружину
Дружина:Єлизавета де Вермандуа (1143 -1183 ), дочка Рауля I і Петроніли Аквітанської
Після смерті своєї дружини Філіп позбувся прав на графство Вермандуа і Валуа
1185 -1214 :Елеонора де Вермандуа (1152 - до 1222 ), графиня де Вермандуа і де Валуа, дочка Рауля I і Лоретти Лотаринзької
1-й чоловік: Жоффруа де Ено (пом. 1163 ), граф Остерванта
2-й чоловік: Гільйом IV (пом. 1168 ), граф Невера
3-й чоловік: з бл. 1170 Матьє Ельзаської (бл. 1137 -1173 ), граф Булонський
4-й чоловік: з бл. 1175 Матьє III де Бомон-сюр-Уаз (пом. 1208 )
5-й чоловік: з бл. 1210 Етьєн II де Блуа (пом. 1252 ), сеньйор де Шатійон-сюр-Луан
Через деякий час після смерті своєї сестри Єлизавети, Елеонора успадкувала графства Вермандуа і Валуа, але в 1185 році була змушена поступитися своїми володіннями Філіппу II Августу , королю Франції. У 1214 Елеонора остаточно відмовилася від своїх прав на графства і вступила до монастиря.
Література
Anselme,Histoire Genealogique de la Maison royale de France , 1726.
M. Fouquier-Cholet,Histoire des Comtes héréditaires du Vermandois , Saint-Quentin, 1832.
Ioh. Mabillon,Annales ord. Sancti Benedicti. Ticinense , Lucae, 1739.
Louis Moreri,Le Gran Dictionnaire Historique , Paris, 1743-1749.