Стопчатів

село Стопчатів
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Косівський район
Тер. громада	Яблунівська селищна рада-ОТГ
Код КАТОТТГ	UA26100090090059393
Основні дані
Засноване	1416
Населення	2831
Площа	28,51 км²
Густота населення	99,3 осіб/км²
Поштовий індекс	78620
Телефонний код	+380 3478
Географічні дані
Географічні координати	48°25′1″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д. / 48.41694° пн. ш. 24.97444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	347 м
Водойми	Лючка
Відстань до; обласного центру	75 км
Відстань до; районного центру	16 км
Найближча залізнична станція	Коломия
Відстань до; залізничної станції	16 км
Місцева влада
Адреса ради	78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт Яблунів, вул. Франка, 57
Сільський голова	Коваль Юрій Миколайович
Староста	Андрійчук Іван Васильович
Карта
	Стопчатів
	Стопчатів
Мапа

Стопча́тів — село в Україні у складі Яблунівської селищної ради — об'єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області. Орган місцевого самоврядування до 2017 року — Стопчатівська сільська рада, нині — Яблунівська селищна рада-ОТГ. Населення становить 2 831 особа^[5].

Географія

Село межує з смт Яблунів та селами Люча, Уторопи Косівського району і Малий Ключів, Мишин, Ковалівка Коломийського району. Висота над рівнем моря становить 347 метрів^[2], відстань до райцентру становить 16 км, до залізничної станції Коломия — 16 км. Мішані ліси займають 423 га.

Назви лісів та урочищ: Мальцево, Дубовий, Борисівка, Чотири Кіпці, Поруби, Ратиці, Берізник, Березина, Корнівка, Іванівка, Красник. Невелике узвишшя в межах села — гора Ратунда. Мішані ліси займають 423 га^[6].

Присілки і кутки: Копана Дорога, Корнівка, Городище, Підгора, Ратунда, Баґадунка, Багна, Заріка, Борисівка, Красник, Берізник, Мальцево, Уторопець, Іванівка, Вивіз, Крушник, Долішній Кут, Осередок, Фабрика, Дубник, Горішний Кущ^[6].

Через село протікає р. Лючка, в яку впадають потоки: Тиноса, Терновець, Красник, Тікачка, Ласканівка, Середній потік, Млинівка, Ріпне, Солонець, Колодний, Ровень, Плещітка.

Історія села

Село засноване у 1416 році (за іншими даними 1515 році). У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної^[7]. 1610 року село придбав у Влодка Мацей Яблоновський (королівський ротмістр)^[8].

Протягом 1934—1937 років за сприяння о. Корнелія Бахталовського та Петра Боднарука в селі збудований будинок католицького Народного дому. Будівля згоріла під час другої світової війни^[9].

Станом на 1 січня 1939 році в селі мешкало 2910 осіб, з них 2840 українців-грекокатоликів, 50 українців-латинників, 20 євреїв^[10]. Село належало до ґміни Яблунів Коломийського повіту Станиславівського воєводства.

У 1940-х роках у повстанській боротьбі проти радянського режиму брали участь 40 стопчатівців. За даними облуправління МДБ, у 1949 році у Яблунівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Космач nf Стопчатів^[11]. 250 стопчатівців зазнали репресій за підтримку цієї боротьби. 1 серпня 1953 року 200 енкаведистів оточили хату, у якій були референт СБ Коломийського надрайонного проводу «Марко» (Степан Козьмин), районний провідник «Градок» (Дмитро Гриблюк), 17-літній повстанець «Галайда» (Іван Дронюк). Повстанці загинули як герої, «Галайда» зумів ножем смертельно поранити старшого лейтенанта Чорноусова, який керував операцією. 28 вересня 2003 року повстанців урочисто перепоховали в селищі Печеніжині Коломийського району^[12].

1946 року збудований сільський будинок культури, нині — Народний дім^[6].

Храмові свята в селі: 27 жовтня (Преподобної Параскевії) та 19 грудня (Миколая Чудотворця).

Типові прізвища: Бойчук, Заячук, Полюк, Скригунець.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[13]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2824	99.75%
російська	6	0.21%
білоруська	1	0.04%
Усього	2831	100%

Інфраструктура

У селі розташований готель «Фільварок», що складається з двох будинків — двоповерхового готелю на 6 номерів та котеджу «Стара хата». На першому поверсі готелю розташований кафе-бар та окремий бенкетний зал на 250 місць^[14].

Від 1975 року працює місцева середня школа, початкова школа на 16 учнів початкових класів, розташована на присілку Борисівка. Працює Народний дім, який має кіноустановку. Тут працюють колективи: літературний театр, молодіжний, драматичний, дитячий гурток «Соколята», дві вокальних групи. Поряд від 1950-х років в окремому будинку розташована місцева бібліотека. Також в селі діють два медпункти, чотири крамниці та майстерня з пошиття одягу^[6].

Пам'ятки історії та культури

Залишки поселення бронзової доби.
Руїни замку в урочищі Фабрика.
Церква святої Параскевії.
Церква святої Миколая.
Пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Могила січового стрільця Юрія Мельника з написом: «Тут спочиває комендант 2-ї Коломийської сотні імені гетьмана І. Мазепи четар Юрко Мельник. Загинув за волю України у 1919 році під Рава-Руською на 30-му році життя. Вічна йому пам'ять».
Братська могила воїнів радянської армії та пам'ятник землякам, які загинули під час другої світової війни (1974 р., скульптор І. Андрійканич);
Пам'ятник командиру УПА сотенному «Гамалії» — Василю Скригунцю (2012).

Відомі люди

Народилися

Михайло Атаманюк — український письменник, перекладач.
Корнелій Бахталовський (2 жовтня 1892 — 24 листопада 1948) — священик, громадський діяч. Активіст осередку товариства «Просвіта» та організатор читальні релігійного товариства «Скала» у Стопчатові^[9].
Василь Бейсюк — єрентій місцевої церкви, організатор драматичного гуртка.
Петро Боднарук — будівничий Народного дому (1936—1937).
Микола Долішняк — керівник Городенківського надрайонного проводу ОУН, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА (15.12.1946)^[15]^[16].
Дмитро Павличко — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, Герой України.
Йосип Приймак «Нечай» — командир сотні УПА «Чорногора».
Василь Скригунець (псевдо — «Гамалія») — командир сотні «Черемош», заступник шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН, сотник УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги.

Мешкали, працювали

Отець Січинський Микола — громадський діяч, український греко-католицький священик, парох села. Батько Мирослава Січинського. Помер у селі^[17].

Примітки

↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б Прогноз погоди в селі Стопчатів. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б Відстані до села Стопчатів. della.com.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б Стопчатівська сільська рада. rada.info. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б Яблунівська громада Івано-Франківська область, Косівський район. yablunivska.gromada.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б ^в ^г Населені пункти Косівщини. Довідка села Стопчатів. kosiv.org.ua. Інформаційний довідник Косівщини. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 173. (пол.)
↑ Jabłonowscy (01). mariusz.eu.pn (пол.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2021. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Корнелій Бахталовський нар. 2 жовтня 1892 пом. 24 листопада 1948. uk.rodovid.org. Родовід. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Кубійович, 1983.
↑ Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1, 2004.
↑ Іван Кметюк (18 жовтня 2017). Останні роки партизанської боротьби в Галичині. blitz.if.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
↑ Інформація про готель. karpaty.info. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 257; ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 56. — Арк. 208
↑ Літопис УПА. Нова серія: том 25, 2015.
↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 181—182. — (Львівська сотня)

Джерела

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ «Реабілітовані історією» при Івано-Франківській облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — 983 с. — ISBN 966-8090-63-2.
Літопис УПА. Нова серія / Упоряд.: Д. Проданик, В. Гуменюк. Національна академія наук України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА»; Галузевий державний архів СБУ; Служба безпеки України. — Київ; Торонто : Літопис УПА, 2015. — Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріяли, 1945—1952. — 1400 с. — ISBN 978-966-2105-60-5.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Наукове Товариство імені Тараса Шевченка, 1983. — 212 с.
Stopczatów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 371. (пол.)

Посилання

Населені пункти Косівщини. Довідка села Стопчатів. kosiv.org.ua. Інформаційний довідник Косівщини. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Павличко Дмитро. Вірш «Стопчатів». poetryclub.com.ua. Клуб поезії. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
На Косівщині збудують дитячий садок, де ціна одного місця вдвічі дорожча від рекомендованої міністерством. lviv.nashigroshi.org. 3 грудня 2018. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)