Академічна спеціалізація Пінкера — візуальне сприйняття та розвиток мови у дітей. Відомою є теза Пінкера про те, що мова, якою ми говоримо, є «інстинктом» або біологічною адаптацією, сформованою природним добором.
2004 року Пінкер був названий журналом Time одним зі 100 найвпливовіших науковців та мислителів у світі[10]. Журнал «Foreign Policy» 2010 року включив його до списку 100 сучасних мислителів[11].
Пінкер одружений з письменницею Ребекою Голдстейн. Це його третій шлюб, проте своїх дітей у нього немає.
В одному з інтерв'ю Пінкер сказав, що ніколи не був релігійним в теологічному сенсі після того, як усвідомив себе атеїстом в 13 років, але в різні періоди вважав себе приналежним до єврейської культури[13]. Його політичні погляди були близькі до анархістських, але після заворушень в Монреалі 1969 року він розчарувався в анархізмі[14].
Теорія мови і розуму
Пінкера відомий своєю теорією засвоєння мови, дослідженнями синтаксису, морфології та значення дієслів, а також критикою конективістських моделей мови. У своїй книзі «Мова як інстинкт» (1994) він популяризує роботи Ноама Чомскі про вроджені здібності свідомості до мови, з тією різницею, що, з точки зору Пінкера, ця здатність сформувалася як адаптація за допомогою природного добору, а не є побічним продуктом еволюції. Він також підтримує ідею про комплексну людську природу, що складається з величезної кількості адаптивних здібностей розуму. Іншою важливою ідеєю Пінкера є те, що людська свідомість почасти працює за допомогою комбінаторної маніпуляції символами, що розходиться з багатьма конективістськими моделями.
Книги
«Мова як інстинкт» The Language Instinct (1994)
«Як працює розум» How the mind works (1997)
«Слова та правила: складові частини мови» / Words and Rules: The Ingredients of Language (1999)
«Чистий аркуш» / The Blank Slate: The Modern Denial of Human Nature (2002)
«Матерія думки» / The Stuff of Thought: Language as a Window into Human Nature (2007)
«Найкраще у нас» / The Better Angels of Our Nature: The Decline of Violence in History and Its Causes (2011)
Субстанція мислення: Мова як вікно в людську природу. (2013)
.svg){kind=small}
