Сухопутні війська Вірменії — один з видів збройних сил Вірменії, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі.
Структура і склад
Сухопутні війська Вірменії включають п'ять армійських корпусів (АК). Станом на 2016 рік чисельність сухопутних військ Збройних сил Вірменії становить 41 850 осіб.
Склад:
- 2-й армійський корпус:
- 3-й армійський корпус:
- мотострілкові полки;
- танковий батальйон;
- батальйон зв'язку;
- батальйон МТО;
- розвідувальний батальйон;
- реактивний дивізіон;
- артилерійський дивізіон.
- 4-й армійський корпус:
- механізований полк;
- самохідний артилерійський дивізіон;
- батальйон зв'язку.
- 5-й армійський корпус:
- мотострілкові полки;
- укріпрайон.
Крім того, до складу сухопутних військ ЗС Вірменії входять:
- ракетна, артилерійська, зенітно-ракетна, радіотехнічна бригади та спецназ;
- механізований, самохідно-артилерійський, протитанковий-артилерійський, зенітно-ракетний, зв'язку, інженерно-саперний, МТО полки.
У бойовому складі сухопутних військ Вірменії на 2000 рік було:
- 4 моторизовані бригади
- 10 окремих піхотних полків
- 1 артилерійська бригада
- 2 зенітно-ракетні бригади
Сухопутні війська Вірменії, в основному, використовують бойову техніку, вироблену в РФ, колишньому СРСР і, власне, Вірменії. Перелік озброєння не враховує військове оснащення Армії оборони Нагірного Карабаху (більше 300 танків Т-72, стільки ж бронемашин і артилерійських установок), які тісно взаємодіють зі Збройними силами Вірменії.
Техніка та озброєння сухопутних військ[7]
Знаки розрізнення
Генерали і офіцери
Сержанти та солдати
Примітки