Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою Київської Русі чи інших слов'янських держав, а виконувала функції уніфікованої мови літератури (як латина у середньовічній Західній Європі).
Норми церковнослов'янської мови змінювалися з поступовим пересуванням центрів слов'янської книжності з півдня на схід під впливом живих народних мов, залежно від тенденцій до уніфікації церковнослов'янської мови та відновлення давніх норм, що було пов'язано з діяльністю різних книжних шкіл.
Оригінальні твори, написані церковнослов'янською мовою, поділялися на три стилі: високий, середній і «низький». Високий був класичним церковнослов'янським, середній церковнослов'янським з багатьма місцевими вкрапленнями, «низький» — русько-український (в Україні) з церковнослов'янськими вкрапленнями[1].
Термін «церковнослов'янська» мова вперше вжив Михайло Максимович у своїх працях 1830-1840-х років, він використовував також поняття «старослов'янська мова»[3][4]. Приблизно в цей час термін «церковнослов'янська» мова став використовувати російський філолог-славіст Олександр Востоков
, він трапляється у М. Надєждіна в статті «Європеїзм і народність щодо російської словесності»[5] 1836 року. І. Срезневський у 1849 році говорив про «старослов'янську говірку»[6]
Засвідчення церковнослов'янських традицій з'являються на ранній кирилиці та глаголиці. Глаголиця нині вийшла з ужитку, хоча обидва письма використовували з найдавнішого відомого періоду.
Першою церковнослов'янською друкованою книгою був Missale Romanum Glagolitice (1483 р.) кутастою глаголицею, за якою незабаром пішли п'ять кириличних богослужбових книг, надрукованих у Кракові 1491 року.
У Московському патріархаті
Російська Федерація активно пропагує міт, що церковнослов'янська мова, яку створив Кирило і Методій ще у IX столітті, є в церковному вжитку РПЦ та її структурах, наприклад в УПЦ (МП). «Церковнослов'янська мова, якою моляться в російських церквах, дуже мало має спільного з Кирилом і Методієм. Це є вихолощена, відредагована та уніфікована в московських канцеляріях мова кінця XVII — початку XVIII століття. Це та редакція церковнослов'янської, яку Петро I у свій час дозволив», — зауважив історик Василь Кметь.[2]
Граматика і стиль
Хоча різні редакції церковнослов'янської мови відрізняються в деяких пунктах, вони всі мають тенденцію наближення оригінальної старослов'янської до місцевої слов'янської мови. Флексія має тенденцію слідувати стародавнім зразкам із незначними спрощеннями. Усі вихідні шість дієслівних часів, сім називних відмінків і три числа залишаються незмінними в найбільш часто використовуваних традиційних текстах (однак у новоскладених текстах автори уникають більшості архаїчних конструкцій і віддають перевагу варіантам, ближчим до сучасного російського синтаксису і краще зрозумілим для слов'яномовних людей).
У новомосковському ізводієр відображено повністю, більш-менш за російським зразком, хоча кінцеве ъ продовжує писатися. Юси часто замінюють у вживанні на російський зразок XVI або XVII століть. Ять продовжує застосовуватися з більшою увагою до давньої етимології, ніж це було в російській мові XIX століття. Літери ксі, псі, омега, от та іжиця зберігаються, як і літерне позначення числових значень, використання наголосів і абревіатури або title для nomina sacra.
Словниковий запас і синтаксис у Священному писанні, літургії чи церковних посланнях, як правило, дещо модернізовано з метою покращення розуміння. Зокрема, деякі давні займенники були виключені з писання (наприклад, етеръ /jeter/ «певна (особа тощо)» → нѣкий у мос. ізвод.). Багато, але не всі випадки недоконаного часу були замінені перфектом.
Церковнослов'янська мова насправді є набором щонайменше чотирьох різних діалектів (редакцій або ізводів; рос.извод) з істотними відмінностями між ними в словнику, ортографії (навіть у системах письма), фонетиці та інших аспектах. Найбільш поширена редакція, московська, має по черзі кілька місцевих піддіалектів з дещо відмінною вимовою.
Ці різноманітні церковнослов'янські переклади використовувалися як літургійна та літературна мова в усіх православних країнах на північ від Середземноморського регіону протягом середньовіччя, навіть у місцях, де місцеве населення не було слов'янським (особливо в Румунії). Проте в останні століття церковнослов'янська мова була повністю витіснена місцевими мовами, особливо в неслов'янських країнах. Навіть у деяких слов'янських православних країнах сучасна національна мова більшою мірою використовується для літургійних цілей.
Російська православна церква, яка нараховує близько половини всіх православних віруючих, досі проводить свої богослужіння майже повністю церковнослов'янською мовою.[11] Однак існують парафії, які використовують інші мови (де основною проблемою є відсутність хороших перекладів).[12] Приклади:
Згідно з постановою Всеросійського церковного собору 1917—1918 рр., за погодженням з церковною владою в окремих парафіях може бути дозволено богослужіння російською чи українською мовами.
Далі наведено список сучасних рецензій або діалектів церковнослов'янської мови. Перелік і опис зниклих редакцій дивіться в статті про староцерковнослов'янську мову.
Приклад московської церковнослов'янської на комп'ютерній друкарні
Московська редакція новоцерковнослов'янської мови є книжною мовою з другої половини XVII ст. Зазвичай використовує традиційне кириличне письмо (poluustav); однак окремі тексти (переважно молитви) друкуються сучасними алфавітами з орфографією, адаптованою до правил місцевих мов (наприклад, російською/українською/болгарською/сербською кирилицею або угорською/словацькою/польською латинкою).
До вісімнадцятого століття церковнослов'янська мова була в широкому вжитку як загальнолітературна мова в Московії. Хоча воно ніколи не говорилося як таке поза церковними службами, члени священства, поети та освічені люди, як правило, вставляли його вирази у свою мову. Протягом XVII—XVIII століть вона поступово витісняється російською мовою у світській літературі і зберігається лише для церковного вжитку. Хоча ще в 1760-х роках Ломоносов стверджував, що церковнослов'янська мова є так званим «високим стилем» російської мови, протягом дев'ятнадцятого століття в Росії ця точка зору занепала. Елементи церковнослов'янського стилю, мабуть, найдовше збереглися в мові старообрядців після розколу в кінці XVII століття в Російській православній церкві.
Стандартний (московський) варіант
У Росії церковнослов'янська вимовляється так само, як російська, за деякими винятками:
У церковнослов'янській мові притаманні окання і єкання, тобто відсутність скорочення голосних у ненаголошених складах. Тобто о та е в ненаголошених позиціях завжди читаються як [o] та [jɛ] ~ [ʲɛ] відповідно (як у північних російських діалектах), тоді як у стандартній російській вимові вони мають різні алофони в ненаголошеному стані.
Не має бути вимова кінцевих приголосних, хоча на практиці це часто відбувається.
Літера е[je] ніколи не читається як ё[jo] ~ [ʲo] (літери ё взагалі немає в церковнослов'янському письмі). Це відображено і в запозиченнях з церковнослов'янської в російську мову: у наступних парах перше слово є церковнослов'янським за походженням, а друге — суто російським: небо / нёбо, надежда / надёжный.
Літера г традиційно може читатися як дзвінкий фрикативний велярний звук [ɣ] (як і в південноросійських говорах, що схоже на українське [ɦ]); однак оклюзивний [ɡ] (як у стандартній російській вимові) також можливий і вважається прийнятним з початку XX століття. Коли він не озвучений, він перетворюється на [x]; це вплинуло на російську вимову Бог.
Закінчення прикметників -аго/-его/-ого/-яго вимовляються як написано, тоді як російські -его/- ого вимовляються з [v] замість [ɣ] (і з редукцією ненаголошених голосних).
Сербський варіант
У Сербії церковнослов'янську мову повністю вимовляють за московським зразком. Середньовічний сербський ізвод церковнослов'янської мови була поступово замінено новомосковським ізводом з початку XVIII століття. Відмінності від московсього варіанту обмежуються відсутністю певних звуків у сербській фонетиці (немає звуків, відповідних буквам ы та щ, а в деяких випадках неможливо спостерігати палаталізацію, наприклад, ть вимовляється як т тощо).
Основна відмінність між московським і українським варіантами церковнослов'янської, а також російського «цивільного письма» полягає у вимові літери ять (ѣ). Російська вимова така ж, як е[je] ~ [ʲe], тоді як українська — і[i]. Греко-католицькі варіанти церковнослов'янських книжок, надрукованих варіантами латинського альфабету (метод, який використовувався в Австро-Угорщині та Чехословаччині), містять лише літеру «і» для ять. Інші відмінності відображають відмінності між правилами палаталізації української та російської мов (наприклад, ⟨ч⟩ завжди «м'який» (палаталізований) у російській вимові та завжди «твердий» в українській), різну вимову літер ⟨г⟩ та ⟨щ⟩ і т. д. Ще одна істотна відмінність — використання ґ в українських варіантах. Г вимовляється як [ɦ], а ґ вимовляється як [ɡ]. Наприклад, Blagosloveno є Благословено в русинському варіанті.
рідше вживання абревіатур у «nomina sacra»;
розглядати орграф ⟨оу⟩ як один символ, а не як дві літери (наприклад, через інтервал або в поєднанні з діакритичними знаками: у московських ізводах вони ставляться над ⟨у⟩, а не між ⟨о⟩ та ⟨у⟩; також, коли перша літера слова надрукована іншим кольором, вона застосовується до ⟨о⟩ в московських виданнях і до всього ⟨оу⟩ в сербській та українській мовах).
Церковнослов'янська мова обмежено використовується серед хорватських католиків. Тексти друкуються хорватським латинським альфабетом (з додаванням літери ⟨ě⟩ для ять) або глаголицею. Зразки випусків включають:
Ioseph Vais, Abecedarivm Palaeoslovenicvm in usvm glagolitarvm. Veglae, [Krk], 1917 (2nd ed.). XXXVI+76 стор. (збірка богослужбових текстів глаголицею, з короткою церковнослов'янською граматикою, написаною латинською мовою, і слов'яно-латинським словником)
Rimski misal slavĕnskim jezikom: Čin misi s izbranimi misami…, Zagreb: Kršćanska sadašnjost, 1980 (ISBN, зазначений навіть у видавництві 978-953-151-721-5, є поганим, що спричиняє помилку контрольної суми) (хорватським латинським альфабетом)[13]
Чеський ізвод
Церковнослов'янська мова дуже обмежено використовується серед чеських католиків. Редакцію розвинув Войтех Ткадлчик у своїх виданнях Римського місалу:
Rimskyj misal slověnskym jazykem izvoljenijem Apostolskym za Arcibiskupiju Olomuckuju iskusa dělja izdan. Оломоуц 1972.[14]
Церковнослов'янська мова справила великий вплив на літературні слов'янські мови, зокрема, народів православної культури (білоруську, болгарську, македонську, російську, сербську, українську). У порівнянні з російською, в українській мові значно менше запозичень із церковнослов'янської, але вони становлять значний обсяг обрядово-релігійної, а також поетично-урочистої лексики. Російську літературну мову було створено на основі церковнослов'янської мови, слова церковнослов'янського походження в російській літературній мові складають більш половини всього словникового запасу.[16][17][18][19][20][21]
Російська мова запозичила багато слів з церковнослов'янської. Хоча і російська, і церковнослов'янська є слов'янськими мовами, деякі ранні слов'янські звукосполучення розвивалися по-різному в кожній гілці. У результаті запозичення в російську мову подібні до споконвічно російських слів, але з південнослов'янськими варіантами, наприклад (перше слово в кожній парі російське, друге церковнослов'янське): золото / злато, город / град, горячий / горящий, рожать / рождать. Починаючи з епохи російського романтизму та збірки творів великих російських авторів (від Гоголя до Чехова, Толстого та Достоєвського), зв'язок між словами в цих парах став традиційним. Там, де абстрактне значення не повністю заволоділо церковнослов'янським словом, ці два слова часто є синонімами, пов'язаними одне з одним, подібно до того, як латинські слова та рідні англійські слова були споріднені в дев'ятнадцятому столітті: одне є архаїчним і характерним для письмового високого стилю, тоді як інше зустрічається в поширеній мові.
Українська редакція (київський ізвод) церковнослов'янської мови розвивалася разом з розвитком живої української мови, яка взаємодіяла з церковнослов'янською мовою. Окремі характерні риси її відбиваються вже в другій половині X ст. — кінці XI ст.[22][23][24][25][26][27][28]
↑Максимович, Михаил Александрович. История древней русской словесности / Соч. Михаила Максимовича. Кн. 1. — Киев: Унив. тип., 1839
↑Максимович, Михаил Александрович. Начатки русской филологии / Соч. Михаила Максимовича. Кн. 1. — Киев: тип. Ф. Глихсберга, 1848.
↑Надеждин, Николай Иванович. Европеизм и народность в отношении к русской словесности // «Телескоп». — 1836. — № 1.
↑Срезневский, Измаил Иванович. Мысли об истории русского языка: (Чит. на акте С.-Петерб. ун-та 8 февр. 1849 г.) / [Соч.] И. И. Срезневского. — СПб.: тип. воен.-учеб. заведений, 1850. — 210 с.
↑Dvornik, Francis (1956). The Slavs: Their Early History and Civilization. Boston: American Academy of Arts and Sciences. с. 179. The Psalter and the Book of Prophets were adapted or "modernized" with special regard to their use in Bulgarian churches, and it was in this school that glagolitic writing was replaced by the so-called Cyrillic writing, which was more akin to the Greek uncial, simplified matters considerably and is still used by the Orthodox Slavs.
↑Німчук В. Церковнослов'янська мова / В. Німчук // Українська мова. Енциклопедія. — 2-є випр. і доп. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 783.
Мельник Я., Лазарович О. Церковнослов'янська мова: Навч.-метод. посіб. / Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника; Івано-Франківська теологічна академія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2004. — 244с.; — Вид. 4-е перероблене та доповнене, 2016.
Історія церковно-слов'янської мови. Том перший: Повстання церковно-слов'янської мови. Частина перша: Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність / Проф. Іван Огієнко; Передмова «Значіння церковно-слов'янської мови, як дисциплини православного богословського факультету», с. 2–7. — Варшава, 1926. — 426 с. — На обкладинці назва: Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність. — Склографічне видання.
Новочасний церковно-слов'янський правопис: Історичний нарис з палеографії та палеотипії: З семинара церковно-слов'янської мови Православного Богословського Виділу Варшавського Університету / Проф. Іван Огієнко; Передмова «Новочасний церковно-слов'янський правопис. Історичний нарис з палеографії та палеотипії», с. 3–4. — Варшава: Друкарня Сино-дальна, 1926. — 26 с. — На звороті титульного аркуша зазначено: Відбитка з журналу «Ελπίς».
Ini adalah nama Karo, marganya adalah Ginting. Frans Surya GintingDircab Pusbekangad ke-7Masa jabatan27 April 2023 – 2 Oktober 2023PendahuluAswantoPenggantiAtjep Mihardja Soma Informasi pribadiLahir28 Desember 1972 (umur 50)Kabanjahe, Karo, Sumatera UtaraOrang tuaDrs. Salomo Ginting (ayah)D. Surbakti (ibu)Alma materAkademi Militer (1995)Karier militerPihak IndonesiaDinas/cabang TNI Angkatan DaratMasa dinas1995—sekarangPangkat Brigadir Jenderal TNINRP11950044351272…
San Pedro de Alcántara San Pedro de Alcántara según El Greco, 1541-1614, Museo del Greco, ToledoInformación personalNacimiento 1499Alcántara, CáceresFallecimiento 18 de octubre de 1562Arenas de San Pedro, ÁvilaNacionalidad EspañolaReligión Iglesia católica EducaciónEducado en Universidad de Salamanca Información profesionalOcupación Presbítero (desde 1524), asceta, místico y religioso cristiano Área Ascetismo, misticismo y Monacato Información religiosaBeatificación 1622 p…
Public university in Florence, Italy This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (April 2013) (Learn how and when to remove this template message) University of FlorenceUniversità degli Studi di FirenzeLatin: Florentina Studiorum UniversitasTypePublicEstablished1321; 702 years ago (1321)RectorAlessandra Petrucci[1]Administrative sta…
Phytophthora Serangan Phytophthora porri pada daun prei Klasifikasi ilmiah Domain: Eukaryota Kerajaan: Chromalveolata Filum: Heterokontophyta Kelas: Oomycetes Ordo: Peronosporales Famili: Pythiaceae Genus: Phytophthora Spesies lihat teks Phytophthora (dari bentukan bahasa Yunani φυτόν (phytón), “tumbuhan” dan φθορά (phthorá), “kehancuran”; “penghancur tumbuhan”) adalah salah satu genus Oomycetes yang anggota-anggotanya banyak menjadi penyebab penyakit tanaman penting sehi…
Alemayehu Bezabeh Alemayehu Bezabeh podczas mistrzostw Europy w przełajach w Dublinie (2009) Data i miejsce urodzenia 1 stycznia 1986 lub 22 września 1986 Addis Abeba Dorobek medalowy Reprezentacja Hiszpania Mistrzostwa Europy w biegach przełajowych złoto Bruksela 2008 drużynowo złoto Dublin 2009 indywidualnie złoto Dublin 2009 drużynowo złoto Belgrad 2013 indywidualnie złoto Belgrad 2013 drużynowo złoto Hyères 2015 drużynowo srebro Samokow 2014 …
Kylix buatan Euergides (sirka 500 SM) di British Museum, London. Kylix adalah sejenis alat minum anggur yang bentuknya lebar tetapi dangkal dan memiki kaki di bawahnya serta dua pegangan di bagian pinggirnya. Bagian lingkaran interiornya yang hampir datar disebut tondo dan sering kali dihiasi dengan dekorasi figur hitam atau figur merah pada abad ke-6 dan ke-5 SM. Wikimedia Commons memiliki media mengenai Kylixes.
Duta Besar Amerika Serikat untuk HungariaSegel Kementerian Dalam Negeri Amerika SerikatDicalonkan olehPresiden Amerika SerikatDitunjuk olehPresidendengan nasehat Senat Berikut ini adalah daftar Duta Besar Amerika Serikat untuk Hungaria. Daftar Ulysses Grant-Smith Theodore Brentano J. Butler Wright Nicholas Roosevelt John Flournoy Montgomery Herbert Claiborne Pell H.F. Arthur Schoenfeld Selden Chapin[1] Nathaniel P. Davis Christian M. Ravndal Edward T. Wailes Garret G. Ackerson, Jr. Horac…
American engineer and former astronaut Ellen OchoaOchoa in 2002Born (1958-05-10) May 10, 1958 (age 65)Los Angeles, California, USStatusRetiredNationalityAmerican-MexicanAlma mater San Diego State University (B.S. 1980) Stanford University (M.S. 1981) Stanford University (Ph.D. 1985) OccupationDirector Johnson Space CenterSpace careerNASA astronautTime in space41d 19h 35m mSelection1990 NASA GroupMissionsSTS-56, STS-66, STS-96, STS-110Mission insignia Ellen Ochoa (born May 10, 1958) is …
Letak Imo di Nigeria. Imo merupakan sebuah negara bagian di Nigeria. Letaknya di bagian selatan. Ibu kota negara bagian ini ialah Owerri. Didirikan pada tahun 1976. Negara bagian ini memiliki luas wilayah 5.530 km². Dengan memiliki jumlah penduduk sebanyak 4.485.063 jiwa (2005). Pembagian administrasi Negara bagian ini terbagi menjadi 27 munisipalitas tersebut ialah Aboh Mbaise, Ahiazu Mbaise, Ehime Mbano, Ezi na Ifite, Ideato North, Ideato South, Ihite Uboma, Ikeduru, Isiala Mbano, Isu, M…
bendera Sri Lanka Kekristenan di Sri Lanka dimulai dengan datangnya Gereja Persia pada abad ke-6.[1] Namun, Gereja Persia ini kurang berkembang dan lenyap di kemudian hari.[1] Kekristenan datang kembali ke Sri Lanka lewat penjajahan yang dilakukan oleh bangsa Eropa pada abad ke-16.[1][2] Pertama-tama, orang Portugis datang dan menguasai daerah pesisir Sri Lanka pada abad ke-16, diikuti dengan pengabaran injil yang dilakukan oleh para rahib dari Katolik Roma di wil…
American auto racing teams that compete in the IndyCar Series and the Global RallyCross Championship Bryan Herta AutosportFounded2009Team principal(s)Bryan HertaCurrent seriesIndyCar SeriesMichelin Pilot ChallengeSports Car Championship CanadaFormer seriesIndy LightsGlobal Rallycross ChampionshipCurrent drivers Marco Andretti Gabby Chaves Mason Filippi Harry Gottsacker Michael Lewis Ryan Norman Mark WilkinsWebsitehttp://www.bryanhertaautosport.com/ Bryan Herta Autosport is an American auto racin…
Docklands Light Railway station Tower Gateway The station entrance in 2015Tower GatewayLocation of Tower Gateway in Central LondonLocationMinoriesLocal authorityCity of LondonManaged byDocklands Light RailwayNumber of platforms2 (facing 1 tracks)AccessibleYes[1]Fare zone1OSIAldgate Fenchurch Street Tower Hill [2]Cycle parkingYesToilet facilitiesNoDLR annual boardings and alightings2018 4.780 million[3]2019 4.905 million[4]2020 1.344 million[5]2021 2.401 mi…
Laut der deutschen Amerikanistin Sieglinde Lemke kennzeichnet die Freiheitsstatue den missionarischen Auftrag als natürliche Erweiterung des Selbstverständnisses der USA als außergewöhnliche Nation.[1] Der Amerikanische Exzeptionalismus (englisch American Exceptionalism) ist eine nationalistische Ideologie, die auf dem Postulat basiert, dass die Vereinigten Staaten von Amerika eine Sonderstellung gegenüber allen anderen Nationen einnehmen. Inhaltsverzeichnis 1 Historische Theorie 2 …
2005 alternate history novel by John Maddox Roberts This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: The Seven Hills – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (November 2015) (Learn how and when to remove this template message) The Seven Hills AuthorJohn Maddox RobertsCover artistScott GrimandoCountryUnited StatesLanguag…
Railway station in Niikappu, Hokkaido, Japan The station building Niikappu Station (新冠駅, Niikappu-eki) is a railway station on the Hidaka Main Line in Niikappu, Hokkaido, Japan, operated by the Hokkaido Railway Company (JR Hokkaido). Services on the 116 km section of the line between Mukawa and Samani have been suspended indefinitely since January 2015 due to storm damage.[1] History The station opened on 7 December 1926, named Takae Station (高江駅).[2] It was rena…
Czech politician and lawyer Kateřina Valachová14th Minister of Education, Youth and SportsIn office17 June 2015 – 21 June 2017Prime MinisterBohuslav SobotkaPreceded byMarcel ChládekSucceeded byStanislav ŠtechMember of the Chamber of DeputiesIn office21 October 2017 – 21 October 2021 Personal detailsBorn (1976-09-15) 15 September 1976 (age 47)Brno, Czechoslovakia(now Czech Republic)Political partyČSSD (2015–2022)Children2Alma materMasaryk UniversityProfessionLawy…
Activities associated with the governance of EthiopiaThis article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article's lead section may be too short to adequately summarize the key points. Please consider expanding the lead to provide an accessible overview of all important aspects of the article. (January 2013) This article needs additional citations for verification. Please help improve this …
Mexican professional wrestler Soberano redirects here. For other uses, see Soberano (disambiguation). El SoberanoSoberano Jr. in January 2017Birth nameUnrevealedBorn (1993-08-12) August 12, 1993 (age 30)[1][2]Torreón, Coahuila, Mexico[1][2]FamilyEuforia (father)Pablo Moreno Román (grandfather)Professional wrestling careerRing name(s)El Nieto del SoberanoSoberano Jr.El SoberanoBilled height1.82 m (5 ft 11+1⁄2 in)[1][2]Bil…