«Як Іванко-дурник по диво ходив» (рос. «Как Иванушка-дурачок за чудом ходил») — російський радянський художній фільм-казка, поставлений на Кіностудії «Ленфільм» в 1977 році режисером Надією Кошеверовою.
Прем'єра фільму відбулася 24 жовтня 1977 року[1].
Сюжет
Іванко-дурник зустрічає в лісі грабіжника. Після сутички з ним Іванко відносить мішок з награбованим до будинку господаря, купця Марка Петровича Багатого. Там він зустрічається з його дочкою Настею. Вони полюбили одне одного, але Марко Багатий не хоче їх шлюбу та посилає бабу Варвару отруїти Іванка.
Настя передає Іванкові листа, в якому попереджає його про небезпеку. Бабі Варварі не вдається отруїти Іванка, вона розповідає Іванкові правду та пропонує таємно виїхати, а сама повертається і каже Маркові Багатому, що Іванко помер. Почувши це, Настя непритомніє та позбавляється почуттів. Лікарі кажуть, що допомогти їй може лише диво. Іванко йде по раду до Баби-Яги. Та радить йому піти до чарівника Лукомор'я. Іванко вирушає в дорогу.
По дорозі у нього краде коня конокрад Федір, кажучи, що його перетворив на коня чаклун. Іванко дає конокрадові останні гроші, після чого Федір повертає йому коня. Перехитривши короля, Іванко проходить через тридев'яте королівство. Він рятує Лукомор'я від розчарування в людях, а той дає Іванкові чарівну дошку, грифель та підкови.
Тим часом Настю намагається вилікувати шарлатан Алі-Баба Евстюгнеїв. За допомогою чарівної дошки Іванкові вдається зцілити Настю.
У ролях
В епізодах
Знімальна група
Технічне
- Виробництво: Ленфільм
- Художній фільм, односерійний, широкоформатний, кольоровий
Примітки
Посилання
