Ґжеґож Мотика

Ґжеґож Мотика
Ґжеґож Мотика
пол. Grzegorz Motyka
Народився	29 січня 1967 (57 років); Осьниця
Країна	Республіка Польща
Національність	поляк (з єврейським корінням)
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Люблінський католицький університет
Галузь	історія
Заклад	Інститут національної пам'яті (Польща)
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Нагороди	Jerzy Giedroyc Prized Historical Award Kazimierz Moczarskid (2017)
	дослідник Волинської трагедії
	Ґжеґож Мотика у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мотика.

|військове звання= |партія=

Ґжеґож Мотика (пол. Grzegorz Motyka; нар. 29 січня 1967, Осьниця) — габілітований доктор гуманітарних наук, професор, дослідник історії українсько-польського протистояння середини 1940-х років, з 2011 року — член ради Інституту національної пам'яті Польщі. Дотримується теорії геноциду поляків під час Волинської трагедії^[2].

Біографія

У 1992 році закінчив Люблінський католицький університет, де вивчав історію^[3]. Почав працювати в Інституті політичних досліджень Польської академії наук. До 2007 року він також працював в Управлінні народної освіти.

1998 року захистив докторську дисертацію на тему Польсько-українська боротьба на землях сьогоднішньої Польщі в 1943—1948 роках, а потім здобув ступінь доктора габілітованого. Працював на посаді доцента кафедри українознавствау Ягеллонського університету, а також професором Академії гуманітарних наук у Пултуську^[4]. 2011 року обраний до ради Інституту національної пам'яті Польщі.

Публікує наукові та науково-популярні статті в часописах «Karcie», «Więzi», «Zeszytach Historycznych», «Gazecie Wyborczej», «Rzeczpospolitej», «Wprost». Опублікував 4 монографії та понад 60 статей, присвячених українсько-польським взаєминам у 1939—1989 роках, придушенню радянськими спецслужбами національного руху опору в Україні, Білорусі, Литві, Латвії та Естонії у 1939—1953 роках, політиці уряду ПНР щодо національних меншин.

2012 року книга Мотики «Від волинської різанини до операції „Вісла“» була відзначена нагородою польського журналу «Polityka» як найкраща історична праця року в Польщі.

Критика

Мотику критикують за односторонність у визначенні лише поляків постраждалими від Волинської трагедії, виставлення власних теорій як доведених фактів, ігнорування даних українських архівів і досліджень інших істориків і за те, що він значною мірою посилається на усні свідчення, записані в 1980—1990 роках^[5]^[6]^[2]^[7].

Вибрана бібліографія

Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945—1947, Wyd. Volumen, Warszawa 1997 (współautor z Rafałem Wnukiem),
Tak było w Bieszczadach, Wyd. Volumen, Warszawa 1999, ISBN 83-7233-065-4
Antypolska Akcja OUN-UPA 1943—1944. Fakty i interpretacje, Wyd. IPN, Warszawa 2002 (red. Grzegorz Motyka i Dariusz Libionka),
Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945—1989, Wyd. IPN, Warszawa 2005 (współautor),
Ukraińska partyzantka 1942—1960, Wyd. Instytut Studiów Politycznych PAN, Wyd. Rytm, Warszawa 2006, ISBN 83-88490-58-3 (ISP PAN), ISBN 83-7399-163-8 (Rytm)
W kręgu «Łun w Bieszczadach». Szkice z najnowszej historii polskich Bieszczad, Wyd. Rytm, Warszawa 2009, ISBN 978-83-7399-340-2
Od rzezi wołyńskiej do akcji Wisła, Wydawnictwo Literackie, Kraków 2011, ISBN 978-83-08-04576-3
Na Białych Polaków obława. Wojska NKWD w walce z polskim podziemiem 1944—1953, Wydawnictwo Literackie, Kraków 2014, ISBN 978-83-08-05393-5