Сучасні автоматичні гранатомети забезпечують піхоті ведення вогню на дальності до 800–1500 метрів по точкових цілях і до 1700–2200 метрів по площах, прямою наводкою або навісним вогнем. Боєприпас для такого гранатомета являє собою унітарний постріл калібру 30-40 мм, з невеликим метальним зарядом, який працює за принципом «високий/низький тиск». Від боєприпасів для підствольних гранатометів їх відрізняє велика потужність заряду, що забезпечує велику швидкість снаряда і, відповідно, значно більшу дальність стрільби. Тим не менш, незначна за «артилерійськими» мірками швидкість гранати (як правило 170–250 м/с) дозволяє зробити зброю під такий боєприпас відносно компактною і легкою, придатною до використання, як з піхотних порядків, так і з бойової техніки — бронетранспортерів, джипів, вертольотів. Стрільба може вестися зі станка-триноги або зі спеціальних танкових, бронетранспортерних, вертолітних, корабельних установок, пристосованих для такого виду зброї.
Зазвичай осколково-фугасна граната має вагу до 250 грам, з яких приблизно 30 грам припадає на вибухову речовину. Загальна вага одного унітарного пострілу становить порядку 300 грам. Граната має префрагментовану сорочку для рівномірного утворення осколків, і детонатор, що забезпечує постановку на бойовий звід на безпечній відстані від зброї. Зона суцільного ураження осколками однієї гранати як правило має радіус від 5 до 10 метрів. Крім осколкових гранат у світі також випускається велика кількість інших типів гранат, в тому числі бронебійні, димові, навчальні тощо.
Автоматичні гранатомети за устаткуванням і зовнішнім виглядом найбільше нагадують станкові кулемети з коротким і товстим стволом. Невеликі балістичні характеристики їх боєприпасів дозволяють застосовувати найпростішу схему автоматики з вільним затвором, хоча зустрічаються й інші схеми. Живлення боєприпасами найчастіше стрічкове.
В останні роки основним напрямком у розвитку автоматичних гранатометів стало створення для них осколкових боєприпасів з дистанційним підривом над ціллю (без потреби в прямому влученні в ціль) і необхідних для цього комп'ютеризованих прицільних комплексів, що включають лазерний далекомір, балістичний обчислювач, індикатор наведення по дальності і засоби установки дистанційного підривника гранати в момент пострілу. Додатково такий прицільний комплекс може мати телевізійний та/або нічний канали спостереження за ціллю, багатофункціональний дисплей тощо.
Використання таких комплексів може багатократно підняти ефективність використання гранатометів проти піхоти, особливо той, що знаходиться в укриттях типу окопів, природних складках місцевості тощо.
