Вихованець клубу «Лас-Пальмас», дебютував у першій команді клубу 3 лютого 1957 року в матчі чемпіонату Іспанії проти «Еспаньйола» (2:2). У своїх перших сезонах Бетанкорт рідко виходив на поле, оскільки місце основного воротаря «Лас-Пальмаса» в ці роки займав Хосе Касас Гріс, відомий на прізвисько Пепін. У сезоні 1959/60 команда вилетіла в Сегунду і Пепін пішов з неї, в результаті Бетанкорт отримав місце в основному складі.
Виступи молодого воротаря були помічені провідними клубами і в 1961 році його запросили в мадридський«Реал». Спочатку він не міг конкурувати з основними воротарями «Реала» і в сезоні 1962/63 був відданий в оренду в «Депортіво». Тільки 19 квітня 1964 року Бетанкорт зіграв перший матч за «Реал» в чемпіонаті Іспанії, а з наступного сезону став основним воротарем клубу. У 1964 році команду покинув Вісенте Трайн, а ще один воротар «королівського клубу» Хосе Аракістайн не витримав конкуренції з Бетанкортом. У сезоні 1964/65 Бетанкорт був визнаний найкращим воротарем Іспанії і нагороджений трофеєм Самори. На наступний рік він став володарем Кубка європейських чемпіонів[2]. У наступних сезонах воротар виграв ще кілька титулів чемпіона Іспанії, а в сезоні 1966/67 отримав другий трофей Самори. Наприкінці 1960-х років молодий Андрес Жункера витіснив Бетанкорта з посади основного воротаря «Реала».
Завершив ігрову кар'єру у рідному «Лас-Пальмасі», куди повернувся 1971 року і захищав кольори островитян до припинення виступів на професійному рівні у 1973 році, зігравши свій останній матч проти «Атлетіко» на «Сан-Мамесі» 25 лютого 1973 року. Він не закінчив цей матч через травму і був замінений Сервантесом. Загалом же за «Лас-Пальмас» за два приходи він провів 69 ігор у чемпіонаті, 8 у Кубку та 2 у Кубку УЄФА. Після закінчення кар'єри гравця в 70-80-ті роки займав різні адміністративні посади в «Лас-Пальмасі»[3].
.jpg)
.svg){kind=small}
_op_de_grond,_terwijl_PSV-speler_Devrindt_(r)_schiet,_Bestanddeelnr_924-4536.jpg)
