Луїс дель Соль

	Луїс дель Соль
	Луїс дель Соль
	Луїс дель Соль у 1962 році
Особисті дані
Народження	6 квітня 1935
	Аркос-де-Халон, Іспанія
Смерть	20 червня 2021 (86 років)
	Севілья, Іспанія
Зріст	169 см
Вага	70 кг
Громадянство	Іспанія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
?	«Реал Бетіс»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Луїс дель Соль у Вікісховищі

Луїс дель Соль (ісп. Luis del Sol, 6 квітня 1935, Аркос-де-Халон — 20 червня 2021) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Реал Мадрид», «Ювентус» та «Рому», а також національну збірну Іспанії. У складі збірної — чемпіон Європи.

Клубна кар'єра

Народився 6 квітня 1935 року в місті Аркос-де-Халон, однак все його дитинство пройшло в місті Севілья, куди переїхала його родина, коли Луїсу було лише 2 місяці. Свою кар'єру дель Соль розпочав у клубі «Ферровіаріос», звідки перейшов в молодіжний склад «Бетіса», потім недовго грав за «Утреру», звідки повернувся в «Бетіс» і дебютував в першій команді клубу. Дель Соль допоміг клубу вийди з Сегунди в Прімеру в 1958 році.

Незабаром привернув увагу гранда іспанського футболу, клубу «Реал Мадрид», що шукав заміну невдало виступавшому бразильцеві Діді, резонно вважаючи, що швидкий півзахисник буде хорошою допомогою віковим Альфредо Ді Стефано і Ференцу Пушкашу. В «Реал» дель Соль перейшов в 1960 році за 8 млн песет^[1], він зіграв за «королівський клуб» всього два роки, але за цей період виграв з командою кубок європейських чемпіонів та міжконтинентальний кубок, найбільші клубні трофеї, завойовані дель Солем в його кар'єрі. Також протягом цих років двічі виборював титул чемпіона Іспанії та ставав володарем Кубка Іспанії.

У 1962 році дель Соль перейшов в італійський «Ювентус», куди «Реал» продав гравця за 35 млн песет^[1], сподіваючись вкласти виручені гроші в покупку суперзірки «Сантоса» Пеле. Дель Соль дебютував у Серії А 16 вересня 1962 року в матчі з «Дженоа». Відіграв за «стару сеньйору» наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Італії, а також ставав чемпіоном Італії.

Протягом 1970—1972 років захищав кольори команди клубу «Рома», в якій був капітаном команди, і виграв Меморіал Армандо Піккі у 1971 році та Англо-італійський кубок 1972 року.

Завершив професійну ігрову кар'єру у віці 38-ми років у рідному клубі «Реал Бетіс» в 1973 році.

Виступи за збірну

15 травня 1960 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в матчі з Англією, який «Червона фурія» виграла 3:0.

У складі збірної був учасником двох чемпіонатів світу — 1962 року у Чилі та 1966 року в Англії, зігравши по два матчі на кожному з них. Також поїхав з командою на домашній чемпіонат Європи 1964 року, ставши з командою чемпіоном Європи, проте у фінальних етапах на поле не виходив.

Останню гру провів 15 липня 1966 року із Швейцарією (2:1). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера

По завершенні ігрової кар'єри залишився в структурі рідного клубу «Реал Бетіс», де працював на рідних посадах, а у 1985–1986 роках керував основною командою у Прімері. Згодом у сезоні 2000/01 знову був головним тренером команди і зумів вивести команду з Сегунди у вищий дивізіон. Також 1990 року недовго працював у Сегунді з «Рекреатіво».

У 2011 році він був введений в Алею слави «Ювентуса» і був обраний вболівальниками одним з 50 найбільш важливих гравців в історії клубу протяд з такими гравцями, як Діно Дзофф, Роберто Баджо, Зінедін Зідан або Алессандро дель П'єро^[2].

Досягнення

Чемпіон Європи (1):

Іспанія: 1964

Володар Кубка чемпіонів УЄФА (1):

«Реал Мадрид»: 1959–60

Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Реал Мадрид»: 1960

Чемпіон Іспанії (2):

«Реал Мадрид»: 1960–61, 1961–62

Володар Кубка Іспанії (1):

«Реал Мадрид»: 1961–62

Чемпіон Італії (1):

«Ювентус»: 1966–67

Володар Кубка Італії (1):

«Ювентус»: 1964-65

Статистика

Статистика клубних виступів:

Турнір	«Бетіс»		«Реал»		«Ювентус»		«Рома»		Всього
Турнір	І	Г	І	Г	І	Г	І	Г	І	Г
Міжконтинентальний кубок	—	—	2	0	—	—	—	—	2	0
Кубок чемпіонів	—	—	15	4	9	0	—	—	24	4
Кубок кубків	—	—	—	—	2	0	—	—	2	0
Кубок ярмарків	—	—	—	—	29	3	—	—	29	3
Чемпіонат Іспанії	57	6	55	22	—	—	—	—	112	28
Кубок Іспанії	11	4	24	6	—	—	—	—	35	10
Чемпіонат Іспанії (Д-2)	112	32	—	—	—	—	—	—	112	32
Перехідний турнір^[3]	10	3	—	—	—	—	—	—	10	3
Чемпіонат Італії	—	—	—	—	228	20	50	4	278	24
Кубок Італії	—	—	—	—	7+	7	7	0	14+	7
Всього	190	45	96	32	275+	23	57	4	618	111

Примітки

↑ ^а ^б Tony Damascelli (4 maggio 2015). Da Del Sol a Morata, un filo tra Juve e Real. ilgiornale.it.
↑ Viaggio tra le Stelle: Luis Del Sol. juventus.com. 29 giugno 2011. Архів оригіналу за 16 giugno 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
↑ Перехідний турнір за право участі у Прімері 1956/57.