Байбаїн або алібата — система письма, що існувала на Філіппінах до приходу іспанців, що має схожість з яванською писемністю каві і з південноіндійським письмом типу брахмі, а можливо, походить з бугійської писемності, що використовувалася на Сулавесі.
На момент прибуття на Філіппіни іспанців в XVI століття на Архіпелазі було дуже мало грамотних людей. Проте, коли іспанці вирішили перевести Doctrina Cristiana (християнське вчення) на тагальську мову, щоб полегшити навернення місцевого населення в християнство, вони використовували писемність байбаїн.
Байбаїн продовжували використовувати на Філіппінах аж до XIX століття, коли іспанці ввели для філіппінських мов латинський алфавіт. Сам термін «байбаїн» буквально означає «письмо, проголошення по складах або по буквах» (пор. англійське «spelling»).
Напис на цій дошці містив санскритські, старояванські, старомалайські і старотагальські слова (написані на різновиді байбаїну) і повідомляла про звільнення її власника на ім'я Намваран від боргу золотом.
Старотагальський текст був дешифрований голландським мовознавцем Антоном Постма (Anton Postma). Зараз цей документ зберігається в Національному Музеї Філіппін[3].
Алфавіт
За своїм типом цей лист є абугідою, що використовує поєднання приголосний-голосний. Кожен символ, використовуваний без додаткових значків, означає склад, що складається з приголосного і голосного «а».
Для позначення складів з іншими голосними використовуються значки, що поміщаються або зверху приголосного (для позначення звуків «E» або «I», що є алофонами) або знизу («O» або «U»). Значок називається «Кудла» (kudlit). Кудла не позначає голосні, які стоять окремо, для них є свої символи.
Проте в споконвічній формі одиночний приголосний не може існувати. Це завдало відомі труднощі іспанським священикам, котрі перекладали книги на мову місцевого населення.
Святий отець Франсиско Лопес винайшов свій власний Кудла у формі хреста (співвідносячи це з християнською традицією). Цей хрещатий Кудла використовувався в точності як вірама в індійській писемності деванагарі.
* Примітка:Абетки, Абуґіди, Складові, Напівскладові і Консонантні писемності є підгрупами фонетичної писемності.
Die Spargelschalen und Endstücke in einen Topf geben, dazu 1 Liter Geflügelfond geben, sowie Zucker, Salz, Pfeffer und den Zitronensaft. Alles ca. 30 Minuten bei kleiner Flamme köcheln lassen. Die Spargelbrühe nun mit einem Sieb abgießen und auffangen.
Im Topf die Butter schmelzen lassen, das Mehl dazugeben und mit einem Schneebesen zu einer glatten Mehlschwitze rühren. Nun Schöpflöffel für Schöpflöffel den Spargelsud unter Rühren mit dem Schneebesen zur Mehlschwitze hinzugeben. Die Sahne mit dem Eigelb in einem Schälchen verrühren und langsam in die Suppe einrühren, zum Schluss noch mit frisch geriebener Muskatnuss und Worcestersauce abschmecken.
