Вупі Голдберг

Вупі Голдберг
Whoopi Goldberg
Ім'я при народженні	Caryn Elaine Johnson
Дата народження	13 листопада 1955(1955-11-13) (69 років)
Місце народження	Нью-Йорк, США
Громадянство	США
Національність	афроамериканці[1]
Релігія	католицтво
Alma mater	Нью-Йоркський університет, Середня школа імені Вашингтона Ірвінгаd і HB Studiod
Професія	актор
Заклад	ЮНІСЕФ
Magnum opus	Кольори пурпура, Привид, Сестро, дій, Дій, сестро 2: Знову за старе, The Whoopi Goldberg Showd, Hollywood Squaresd, Call Me Clausd і The View[d]
Нагороди	Оскар (1991), Тоні, Золотий глобус, Греммі
IMDb	ID 0000155
Вупі Голдберг у Вікісховищі

Вупі Голдберг (англ. Whoopi Goldberg; справжнє ім'я Карін Джонсон. нар. 13 листопада 1955, Нью-Йорк, США) — американська акторка, співачка, продюсерка, феміністка. Найбільш відома своїми ролями у фільмах «Барва пурпурова», «Джек-стрибунець», «Привид» (премія «Оскар»), «Сестро, дій» та інших. Одна з небагатьох професійних акторів, хто має всі чотири головні мистецькі премії США: «Тоні», «Еммі», «Греммі» та «Оскар».

Карін Джонсон народилася в чорному кварталі Нью-Йорка.

Прізвисько Вупі отримала завдяки здібності голосно пускати гази (англ. whoopee cushion — «подушечка-пердушечка»). Прізвище Голдберг взяла від єврейської половини родини.

В 1960-тих всією душею зустріла молодіжну революцію. Після бурхливого захоплення хіппі жила на допомогу з безробіття, намагаючись позбавитися від наркотичної залежності. Щоб заробити на життя, працювала в моргу, гримуючи покійних.

Вупі Голдберг тричі одружувалась і має доньку:

• Елвін Мартін (1973—1979), донька Олександра.
• фотограф Девід Кассен (1986—1988),
• Лайл Трахтенберг (1994—1995), проте зізналася, що вступала до шлюбу тільки для того, щоб відчувати себе «нормальною», і не любила жодного зі своїх чоловіків^{[джерело?]}. Акторці приписують кілька романів (Френк Ланджелла, Тед Денсон, Тімоті Далтон, Едді Голд).

Вже у вісім років грала в спектаклях дитячого театру Елен Рубінштейн.

У 70-ті природжена акторка перебиралася з театру в театр, підробляючи в Сан-Дієго та Сан-Франциско. Гастролювала з різними трупами по США та Європі.

Відомою Вупі Голдберг стала після власного «Шоу привида», де зіграла одразу шість різних персонажок — від жебрачки до мільйонерки.

Після чого Голдберг завойовує успіх на телебаченні передачею «Комічна допомога», що тривала п'ять років і була відновлена ​​роки потому, коли Голдберг вже прославилася в кіно.

У 1985 Голдберг дізналась, що її улюблений роман «Барва пурпурова» вирішив екранізувати Стівен Спілберг, і написала лист авторці роману Еліс Вокер з проханням про роль. Головна роль афроамериканки, що еволюціонує від домогосподарки, що потерпає від сімейного насильства, до рішучої жінки, що позбавляється диктату чоловіка, зробила Голдберг знаменитою — номінація на «Оскар» і премія «Золотий глобус» стали вінцем нелегкого шляху на екран. Фільм здобув широку популярність і суспільний резонанс.

Завоювання ж «Оскару», премії «Сатурн» та другого «Золотого глобуса» Голдберг принесла комедійна роль — ​​екстрасенски Оди Мей Браун у метафізичній мелодрамі Джеррі Цукера «Привид» (1990). Вупі Голдберг стала другою після Гетті Мак-Денієл афроамериканською акторкою, яка отримала премію «Оскар» і теж за найкращу жіночу роль другого плану.

Чудо перевтілення Голдберг у фільмі «Привид» можна оцінити особливо виразно у порівнянні з її попередньою роллю — бездомної, що помирає від пухлини мозку, в роуд-муві Андрія Кончаловського «Гомер і Едді». Цей фільм отримав Гран-прі МКФ у Сан-Себастьяні (1989).^[2][3]

1994 року Вупі Голдберг стала першою афроамериканською ведучою церемонії вручення премії «Оскар». Також була ведучою в 1996, 1999 і 2002 роках.

2001 року отримала зірку на Голлівудській алеї слави.

1 квітня 2010 року Вупі Голдберг приєдналася до Сінді Лаупер у запуску її кампанії, покликаної викликати ширшу обізнаність про дискримінацію ЛГБТ-спільноти та закликати гетеросексуальних людей об'єднатися зі спільнотами геїв, лесбійок, бісексуальних та транссексуальних людей. В кампанії також брали участь Джейсон Мрез, Елтон Джон, Джудіт Лайт, Синтія Ніксон, Кім Кардаш'ян, Клей Ейкен, Шерон Осборн та Келлі Осборн.^[4]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вупі Голдберг

• Summary of Goldberg's history with dyslexia [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Interview with the Sunday Telegraph, May 2009 [Архівовано 23 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Sister Act Booking