Георгій V Блискучий (1286–1346) — цар Східної Грузії з 1299 до 1302 та з 1314 до 1329 року, до 1346 року правив об'єднаною Грузією. Походив з династії Багратіоні. Національний герой Грузії, шанується як визволитель від монгольського панування.
Георгій був сином Деметре II, царя Східної Грузії, й Натели, доньки Бека I Джакелі, володаря князівства Самцхе, що на півдні сучасної Грузії. На той час увесь Кавказ перебував під владою монгольської династії Хулагідів, що правили також в Ірані. 1289 року за спробу непокори монголам Деметре II було страчено. Після цього малолітнього Георгія виховував дід — Бек I.
У той час у Західній Грузії правили кузени Георгія, сини Давида VI Наріна — Вахтанг і Костянтин. У Східній Грузії монгольський правитель Газан-хан протиставляв між собою синів Деметре II — Давида VIII, Вахтанга III та Георгія. 1299 року Газан-хан зробив царем Східної Грузії Георгія замість його брата Давида VIII, який повстав проти монголів. Проте влада Георгія V була номінальною й не виходила за межі Тбілісі. Він тримався завдяки монгольським загонам. 1302 року Георгія було скинуто з престолу. Замість нього новим царем став Вахтанг III, який «володарював» до 1313.
Після цього новим царем став малолітній син Давида VIII — Георгій VI. При ньому регентом і фактичним правителем став Георгій Багратіоні. Після смерті Георгія VI, Георгій V заявив про свою лояльність до монголів і зміг знову зійти на грузинський трон за підтримки нового монгольського володаря Оджейту-хана. 1315 року він очолив армію, яка допомагала монголам у придушені повстання сельджуків у Малій Азії. Тим самим Георгій V довів свою відданість монгольським ільханам.
1316 року помер Олджейту-хан, новим володарем став ільхан Абу-Саїд. Держава монголів в Ірані, Малій Азії, на Кавказі почала занепадати. Після цього Георгій V поступово почав проводити політику щодо об'єднання грузинських земель, зміцнення країни, звільнення її від загарбників. Георгій Багратіоні налагодив дружні стосунки з першим міністром монгольської держави Чобан-нойоном, який в обмін на військову підтримку з боку Георгія V визнав його права на всю територію Грузинського царства та надав право збирати данину для монголів, оминаючи баскаків.
Об'єднана Грузія
Царство Грузія за часів володарювання Георгія V Багратіоні
Георгій V спрямовував свої зусилля на боротьбу з гірськими народами. 1320 року він відбив атаку аланських племен на місто Ґорі. Це значно підвищило авторитет царя всередині країни.
Водночас він не забув про свою головну мету — звільнення від монгольського ярма. Скориставшись тим, що його друг Чобан-нойон 1327 року був страчений за наказом Абу-Саїда, він почав боротьбу з військами ільхана. Протягом кількох років він вигнав монголів з території Грузії. Послаблена монгольська держава не мала можливості придушити цей спротив — Грузія здобула незалежність.
Наступним кроком Георгія V стало завершення об'єднання країни — 1329 року він пішов війною проти західногрузинського царства та захопив місто Кутаїсі, скинувши свого родича Баграта. Георгій V став володарем двох престолів.
Після цього важливим завданням, що постало перед царем Грузії, стало підкорення напівнезалежних місцевих князів — ериставі. 1335 року він скликав загальні збори знаті на горі Циві у Кахетії. Там він наказав захопити найбільших ворогів царя та стратити їх. Ще раніше — 1334 року — Георгій V приєднав до Грузії князівство Самцхе, усунувши від влади Кваркваре Джакелі. З того моменту Грузія була єдиною та міцною зсередини. А після смерті 1335 року Абу-Саїда остаточно зникла загроза з боку ільханів. Після цього Георгій V здійснив великий похід проти гірських племен, що становили загрозу царській владі у Картлі.
З 1328 до 1338 року Георгій V працював над врегулювання правових, фінансових, управлінських відносин. За підсумками цієї роботи було видано законодавчі акти, що регулювали відносити у царському суді, між грузинськими феодалами та горцями. Також було видано «Розпорядок царського двору», яким регулювався етикет царської родини, визначались права та обов'язки царських чиновників. До того ж Георгій V вилучив з ужитку монети ільханів, що були випущені ще Газан-ханом. За Георгія почали карбуватись нові монети — тетрі.
Водночас Георгій V встановив дружні відносини з Єгиптом, Трапезундською імперією, Венецією, Генуєю, Ватиканом. Піднесення Грузії створило їй відповідний авторитет, тому багато країн намагались установити дружні стосунки з Георгієм V. На знак своєї прихильності до Грузії султан Єгипту повернув грузинам Хресний монастир в Єрусалимі та право входу до міста з розгорнутими прапорами. Окрім того султан дозволив Грузії спорудити новий храм.
Дружні відносини з папою римськимІваном XXII призвели до того, що єпархіальний центр католицької церкви на сході перенесли зі Смірни до Тбілісі, що відобразило зростаючий вплив Грузії. Водночас вплив Грузії поширився на весь Кавказ — його васалами стали князі й атабеки Дагестану, Аланії, Азербайджану.
Наприкінці 30-их років XIV століття Грузія почала стикатись з експансією Османів. Георгій V відбив цей наступ та захистив область Кларджеті.
Родина
Дружина — (ім'я невідоме) з родини Великих Комнінів, володарів Трапезунду
Lang, D. M. (1955). «Georgia in the Reign of Giorgi the Brilliant (1314–1346)». Bulletin of the School of Oriental and African Studies 17 (1): 74-91. doi:10.1017/S0041977X00106354.
