За дослідженнями вчених-мовознавців, грузинська мова відділилася від мегрельської і лазької мов близько першого тисячоліття до нашої ери.
Історія грузинської мови поділяється на наступні фази:
Ранньостарогрузинська: 5–8 століття
Класична старогрузинська: 9–11 століття
середньогрузинська: 11/12–17/18 століття
сучасна грузинська: 17/18 століття – сьогодні
Найраніші згадки про грузинську мову знаходяться в творах Марка Корнелія Фронтона, римського граматика з 2 століття н.е. Перші прямі засвідчення мови є написами та палімпсестами з 5 століття.
З поширенням християнства в Грузії у середині 4 століття здавалося, що грузинська мова стала писемною мовою, що призвело до заміни арамейської мови як літературної.
До 11 століття Старогрузинська мова розвинулася в Середньогрузинську. Найвідомішим твором цього періоду є епічна поема "Лицар у тигровій шкірі", написана Шота Руставелі у 12 столітті.
У 1629 році певний Ніколоз Чолокашвілі написав перші надруковані книги, написані (частково) грузинською мовою: "Alphabetum Ibericum sive Georgianum cum Oratione" та "Dittionario giorgiano e italiano". Вони призначалися для того, щоб допомогти західним католицьким місіонерам вивчати грузинську мову для евангелізаційних цілей.[9]
Грузинська абетка була створена у V столітті. У 864 році з'явився перший чітко датований рукопис «Мравалтаві». У 1629 році з'явилося перше видання грузинською мовою у Римі, а 1819 року — перше періодичне видання грузинською мовою — «Сакартвелос газеті».
Грузини мають багату давню традицію. Перша писемна пам'ятка «წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ» (Страсті святої цариці Шушанік) з'явилася між 476 і 483 роками.
Поширеність
Грузинська мова є основною мовою спілкування для 3,9 мільйонів грузинів в самій Грузії (83 % від населення), та, приблизно, для 800 тис. за кордоном (переважно у Туреччині, Ірані, Росії, США, та Європі). Грузинська є літературною мовою для всіх етнічних спільнот Грузії.
Впродовж своєї довгої історії грузинська мова мала багато різних систем писемності. Проте найкраще закріпився алфавіт мхедрулі. Нинішня грузинська абетка складається з 33 літер.
Грузинська мова має багату систему словотвору. Використовуючи корінь і додаючи певні визначені суфікси та префікси, з одного кореня можна утворити дуже багато прикметників та прислівників. Наприклад, з кореня Карт можна утворити такі слова:
Картвелі (грузин)
Картулі (грузинська мова)
Сакартвело (Грузія).
Грузинська мова має двадцяткову систему числення. Такі ж системи використовуються у старофранцузькій та баскській мовах, проте у більшості народів Європи переважає десяткова система числення, зокрема і в Україні. Для того, щоби назвати число більше 20 і менше ста, кажуть спочатку скільки двадцяток містить дане число і додають число, що залишається. Для прикладу, число 93 називають так: ოთხმოცდაცამეტი, (otkh-m-ots-da-tsamet'i) тобто чотири-рази-двадцять-і-тринадцять.
Грузинська мова є аглютативною. Є спеціальні префікси та суфікси, які додаються у певному порядку для формування дієслів. У деяких випадках, слова можуть мати по 8 морфем. Для прикладу слово ageshenebinat (Вам слід було збудувати). Слово можна розкласти на частини: a-g-e-shen-eb-in-a-t. Кожна морфема у слово вносить певну ознаку: особу чи час.
Примітки
↑«Encyclopedia of the Languages of Europe By Glanville Price»