Характерними для цієї культури були невеликі, неукріплені селища на річках розміром 0,5-1 га і складались з 20-30 будівель, між селищами була незначна відстань від 0,5 до 3 км. В Україні було досліджено понад 300 жител цієї культури, переважно вони були квадратними напівземлянками, площею 6 — 20 м², зі стовповою або зрубною конструкцією стін. Дах двосхилий, обшивався соломою чи очеретом. В усіх житлах були виявлена дерев'яна підлога з колод. Печі в домівках носіїв корчацької культури були, або глинобитні, або кам'яні. Крім жител було виявлено чимало господарських будівель, характерних для цієї культури.
Основу господарства носіїв корчацької культури становило орне господарство. Крім цього мешканці поселень вирощували велику і малу рогату худобу, кіз, овець, свиней. Крім цих занять відомим було добування і обробка заліза, виготовлення ювелірних виробів.
Поховання
Поховальний обряд цієї культури був досліджений на основі 12 могильників і окремих поховань, великої різниці між усіма ранньослов'янськими культурами та культурами доби середньовіччя не спостерігалось. В основному поховання були ґрунтові часом трапляються й підкурганні, використовували кремацію, і вміщували прах в урни або ямки.
Складні етнокультурні процеси передували формуванню цієї культури; у подальшому її старожитності стали основою творення Луки-Райковецької культуриVIII — IX ст.
Кухаренко Ю. В., Славянские древности V—IX веков на территории Припятского Полесья, в сб.: Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры, в. 57, М., 1955; (рос.)
Петров В. П., Памятники корчакского типа (по материалам раскопок С. С. Гамченко), в сб.: Материалы и исследования по археологии СССР, № 108, М., 1963; (рос.)
Русанова И. П., Карта распространения памятников типа Корчак (VI—VII вв. н. э.), там же, т. 176, М., 1970. (рос.)