10 грудня 1924 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»[2] центр Адамівського району Криворізької округи перенесено з с. Адамівки в с. Божедарівку, перейменувавши Адамівський район у Божедарівський, а центр Петрівського району Криворізької округи — з с. Петрівки в с. Зелене, перейменувавши Петрівський район у Зеленівський.
За даними Катеринославського губернського статистичного бюро[3] на 1 січня 1925 року в Криворізькому окрузі: районів — 13, а саме:
Колективів, колгоспів, і сільськогосподарських артілей — 34,
Радгоспів — 20,
Копалень — 25,
Залізничних поселень — 186,
Інших поселень — 2.
3 червня 1925 року постановою ВУЦВК «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»[4] скасовано з 1-го серпня 1925 року адміністраційно-територіальний поділ УСРР на губерні та з 15 червня 1925 року територію УСРР, не рахуючи АМСРР, поділено на 41 округ, серед них і Криворізький.
3 червня 1925 року територію Ново-Стародубського району віднесено в склад Криворізької округи з розформованої Олександрійської округи[5].
За даними реєстру округ та районів по Україні Центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК[6] на 1 жовтня 1925 року Криворізька округа має: районів — 14, а саме:
29 вересня 1926 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністративно-територіального поділу Криворізької округи»[7] Ново-Стародубський, Лозоватський, Михайлівський та Шолохівський райони були розформовані. За рахунок їх територій були укрупнені Апостолівський, Долинський, Зеленський, Криворізький, Никопільський, Саксаганський, Софіївський, Широківський райони. Також з одних районів в інші було передано території декількох сільських рад. Перенесено районовий центр Зеленського району Криворізької округи з села Зелене до села Петрове того самого району, перейменувавши Зеленський район у Петрівський. Перенесено районовий центр Саксаганського району Криворізької округи з села Саксагани до присілка П'ятихатка того самого району, перейменувавши Саксаганський район на П'ятихатський.
За даними статистичного відділу НКВД РСФРР[8] на 1 січня 1929 року Криворізький округ мав: районів — 10, а саме:
Сільрад — 184, міст — 2, інших населених місць — 1319.
2 вересня 1930 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»[9] адміністративно-територіальний поділ Української соціалістичної радянської республіки на округи скасовано з 15 вересня 1930 року. З тієї ж дати встановлено 503 окремі адміністративні одиниці, з них 484 райони, що розподілялися за кількістю населення, перспективами зросту, можливістю інтенсифікації господарства та іншими економічними ознаками на три категорії. Тією ж постановою ліквідовано Широкинський район з віднесенням всієї його території до складу Криворізького району.
По колишній Криворізькій окрузі встановлено 10 районів: