Мелітопольська округа
Не плутати з
Мелітопольською округою — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1942-1943 рр..
Меліто́польська окру́га (Меліто́пільська ) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923 –1930 роках. Окружний центр — місто Мелітополь .
Історія
Утворена 12 квітня 1923 року у складі Катеринославської губернії На момент утворення складалася з 15 районів . На 1 січня 1930 р. — з 17 районів.
На півночі округа межувала з Запорізькою округою та Криворізькою , на заході з Херсонською , на сході Маріупольською округою. На півдні омивалася Азовським морем .
Протягом 1924 –1930 років змінювалися межі округи. Ліквідована 2 вересня 1930 року.
Карта Мелітопольської округи у складі Катеринославської губернії, 1923
Карта Мелітопольської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Карта Мелітопольської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення
За даними на 1 жовтня 1925 року складалася з 21 району та 250 сільрад, населення становило 678 тис. осіб.
Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 736 166 мешканців (48,16% чоловіків і 51,84% жінок ). З них 49 049 були міськими, а 687 117 — сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 57,7% населення були українці , 25,0% — росіяни , 6,84% — болгари ,
5,99% — німці , 2,0% — євреї .
Національний склад населення районів та міст Мелітопільської округи за переписом 1926 р.[1]
№
Місто/район
Населення, осіб
Національний склад, %
українці
росіяни
євреї
німці
молдовани
болгари
греки
інші
осіб
%
осіб
%
осіб
%
осіб
%
осіб
%
осіб
%
осіб
%
осіб
%
1
Мелітополь
25 289
5 172
20,5%
9 749
38,6%
8 583
33,9%
440
1,7%
12
0,0%
204
0,8%
59
0,2%
1 070
4,2%[2]
2
Якимівський район
44 242
21 060
47,6%
19 089
43,1%
205
0,5%
168
0,4%
23
0,1%
3 374
7,6%
40
0,1%
283
0,6%
3
Великобілозерський район
38 763
37 856
97,7%
602
1,6%
124
0,3%
23
0,1%
7
0,0%
2
0,0%
149
0,4%
4
Великолепетиський район
28 481
19 098
67,1%
6 794
23,9%
504
1,8%
6
0,0%
2
0,0%
4
0,0%
2 073
7,3%[3]
5
Великотокмацький район
40 582
35 266
86,9%
2 581
6,4%
1 912
4,7%
585
1,4%
24
0,1%
11
0,0%
203
0,5%
6
Великий Токмак
9 291
4 667
50,2%
2 122
22,8%
1 898
20,4%
441
4,7%
15
0,2%
11
0,1%
137
1,5%
7
Великотокмацький район (села)
31 291
30 599
97,8%
459
1,5%
14
0,0%
144
0,5%
9
0,0%
66
0,2%
8
Верхньорогачицький район
34 798
29 661
85,2%
2 750
7,9%
161
0,5%
1 959
5,6%
7
0,0%
11
0,0%
1
0,0%
248
0,7%
9
Веселівський район
33 148
23 962
72,3%
8 794
26,5%
50
0,2%
215
0,6%
18
0,1%
3
0,0%
1
0,0%
105
0,3%
10
Вознесенський район
25 142
14 879
59,2%
9 936
39,5%
30
0,1%
67
0,3%
2
0,0%
67
0,3%
3
0,0%
158
0,6%
11
Другопокровський район
46 171
23 208
50,3%
14 062
30,5%
139
0,3%
24
0,1%
1 371
3,0%
4 180
9,1%
5
0,0%
3 182
6,9%[4]
12
Генічеський район
59 947
32 954
55,0%
23 939
39,9%
1 953
3,3%
250
0,4%
10
0,0%
65
0,1%
96
0,2%
680
1,1%
13
Генічеськ
9 946
2 702
27,2%
5 162
51,9%
1 779
17,9%
27
0,3%
3
0,0%
18
0,2%
65
0,7%
190
1,9%
14
Генічеський район (села)
50 001
30 252
60,5%
18 777
37,6%
174
0,3%
223
0,4%
7
0,0%
47
0,1%
31
0,1%
490
1,0%
15
Іванівський район
35 573
27 225
76,5%
8 101
22,8%
69
0,2%
83
0,2%
12
0,0%
6
0,0%
77
0,2%
16
Кізлярівський район
34 732
20 289
58,4%
8 691
25,0%
67
0,2%
4 319
12,4%
12
0,0%
105
0,3%
41
0,1%
1 208
3,5%[5]
17
Коларівський район
32 947
4 978
15,1%
2 136
6,5%
34
0,1%
939
2,9%
211
0,6%
24 471
74,3%
57
0,2%
121
0,4%
18
Михайлівський район
35 218
19 174
54,4%
15 053
42,7%
477
1,4%
174
0,5%
2
0,0%
8
0,0%
8
0,0%
322
0,9%
19
Молочанський район
35 712
10 069
28,2%
2 815
7,9%
283
0,8%
22 176
62,1%
2
0,0%
40
0,1%
11
0,0%
316
0,9%
20
Нижньосірогозький район
31 455
16 116
51,2%
12 096
38,5%
36
0,1%
13
0,0%
3
0,0%
7
0,0%
1
0,0%
3 183
10,1%[6]
21
Новотроїцький район
44 937
33 381
74,3%
10 741
23,9%
138
0,3%
149
0,3%
4
0,0%
23
0,1%
4
0,0%
497
1,1%
22
Ногайський район
23 190
14 792
63,8%
7 761
33,5%
193
0,8%
101
0,4%
4
0,0%
239
1,0%
14
0,1%
86
0,4%
23
Ногайськ
4 523
1 537
34,0%
2 431
53,7%
186
4,1%
83
1,8%
4
0,1%
220
4,9%
3
0,1%
59
1,3%
24
Ногайський район (села)
18 667
13 255
71,0%
5 330
28,6%
7
0,0%
18
0,1%
19
0,1%
11
0,1%
27
0,1%
25
Пришибський район
15 955
1 549
9,7%
1 843
11,6%
96
0,6%
12 346
77,4%
1
0,0%
120
0,8%
26
Терпіннівський район
20 180
7 503
37,2%
12 258
60,7%
22
0,1%
26
0,1%
3
0,0%
5
0,0%
1
0,0%
362
1,8%
27
Цареводарський район
23 585
1 673
7,1%
4 203
17,8%
18
0,1%
29
0,1%
29
0,1%
17 494
74,2%
31
0,1%
108
0,5%
28
Чернігівський район
26 119
25 405
97,3%
330
1,3%
207
0,8%
25
0,1%
2
0,0%
19
0,1%
2
0,0%
129
0,5%
Мовний склад
Рідна мова населення округи за переписом 1926 року[1]
Район
Населення, осіб
Рідна мова, %
українська
російська
інша
м. Мелітопіль
25 289
11,0
75,8
13,1
Великобілозерський
38 763
97,5
1,7
0,8
Великолепетиський
28 481
63,6
34,8
1,6
Великотокмацький
40 582
81,7
14,2
4,1
Верхньорогачицький
34 788
76,3
17,2
6,5
Веселівський
33 148
70,3
28,7
1,1
Вознесенський
25 142
46,9
52,1
1,0
Генічеський
59 947
45,5
52,2
2,3
Другопокровський
46 171
50,2
30,9
18,9
Іванівський
35 573
75,3
24,0
0,6
Кізлярівський
34 732
46,2
38,1
15,7
Коларівський
32 947
12,6
9,1
78,2
Михайлівський
35 218
52,0
46,2
1,8
Молочанський
35 712
23,8
12,9
63,3
Нижньосірогозький
31 455
48,1
43,4
8,4
Новотроїцький
44 937
68,7
30,1
1,3
Ногайський
23 190
53,6
44,9
1,5
Пришибський
15 955
7,0
15,4
77,7
Терпіннівський
20 180
11,9
87,7
0,4
Цареводарський
23 585
5,2
20,2
74,6
Чернігівський
26 119
96,2
2,7
1,1
Якимівський
44 242
44,0
47,6
8,4
Мелітопільська округа
736 156
52,4
32,6
15,1
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
Голови окружного виконавчого комітету
Примітки
↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР. — М . : Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1928–1929. (рос.)
↑ зокрема поляків 165 осіб (0,7%), білорусів 66 осіб (0,3%)
↑ поляків 1949 осіб (5,4%)
↑ переважно албанці
↑ чехів 780 осіб (2,2%)
↑ поляків 2027 осіб (6,4%), білорусів 1074 (3,4%)
Посилання
Джерела
Округи в 1923–1930 роках
Мапа українських округ 1929—1930 років Передані РСФРР 1925 року
Ліквідовані протягом 1924–1926 років
Автономна республіка
Округи в 1935–1937 роках
1 Округи, ліквідовані 13 червня 1930 року (решта — з 15 вересня 1930 року)
* створений 11.06.1924; ¶ з 11.06.1924 до 3.06.1925 в складі Бердянської округи; † приєднані 3.06.1925 від Бердянської округи; ‡ створений 3.06.1925; ^ ліквідований 2.04.1928; § національні райони
Міста
Градоначальництва
Повіти
Округи
Очільники