Поселення з назвою Онеон існувало на місці Омиша з римських часів. В VII столітті все узбережжя в районі було заселене слов'янським племенем, яких називали також неретвянами за назвою річки Неретви, яка впадає в море на південь від Макарска.
Омиш став одним з найбільших міст неретвян, піратам з Омиша були вимушені платити данину за вільне плавання в тутешніх водах навіть венеційці. Навколишню область, населену неретвянами називали Паганією, оскільки на відміну від інших словянських племен, неретвяни залишались язичниками (паганами).
В XV-XVI ст. землі навколо Омиша знову стали ареною боротьби, цього разу Венеції та Османської імперії, у результаті якої Омиш був приєднаний до Венеції.
В 1797 р. Омиш, як і вся Хорватія, був приєднаний до Австрії.
Середня річна температура становить 15,23°C, середня максимальна – 27,47°C, а середня мінімальна – 3,22°C. Середня річна кількість опадів – 833 мм.[3][4]
Фортеця Старі град — залишки міських укріплень на високому схилі гори над містом. Збереглася квадратна башта і наполовину зруйновані стіни.
Долина річки Цетина — мальовничий і дуже глибокий каньйон річки Цетина вище за течією від міста. На річці — пороги. Відмінне місце для водного туризму.