Хвар (діалект: Hvor або For, грец.Pharos, лат.Pharina, італ.Lesina) — місто та порт на острові Хвар, входить до складу Сплітсько-Далматинської жупанії в Хорватії. Населення муніципалітету налічує 4138 жителів (2001 р.), в самому місті проживає 3672 жителя, що робить його найбільшим містом на острові[2]. Місто розташоване на узбережжі бухти на півдні острова, навпроти сусідніх міст Старі Град та Єлса.
Місто Хвар має давню і багату історію торговельного та культурного центру Адріатики. Бувши незалежною комуною у Венеційській імперії з XIII до XVIII століть, місто було важливою військово-морською базою, захищеною фортецею та оточене муром[3]. Культурне життя в місті розвивалось разом з розвитком економіки, і в місті досі діє один з найстаріших працюючих театрів Європи відкритий в 1612 р.[4] Досі зберігся побудований сім століть тому мур та багато інших споруд XV-XVII століття.
В XIX столітті місто перестає бути військовою базою, і Асоціація з Гігієни Хвару (Higijeničko društvo u Hvaru) скерувала розвиток економіки, міста, та острова в новому напряму. Одна з найперших туристських рад в Європі, асоціація була заснована 1868 р. з метою надавати «допомогу відвідувачам». Нині в місті розташовано багато готелів, галерей, музеїв, виставкових залів[5].
Мережива Хвар
Мережива унікальні тим, що нитки для них витягуються з листя агави (алое), яке росте на острові.
Ці мережива, які також називають «мережива алое», в місті Хвар виготовляють тільки черниці бенедиктинського монастиря.
ЮНЕСКО включило
кружевоплетение в місті Хвар в список нематеріальної культурної спадщини людства[6].
Транспорт
Порт Хвар знаходиться в природній бухті, захищеній Паклинськими островами з півдня, служить безпечним прихистком для човнів протягом всього року. Хвар має регулярне водне сполучення з містами Спліт, Брач, Корчула, Ластово, та Вис[7].
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 4251 осіб[1], 3 з яких назвали рідною українську мову[8]. Населення самого міста становило 3771 осіб.[1]
Місто розташоване на узбережжі невеличкої бухти в південній частині острова Хвар, ближче до західного краю. Навколо міста розкинувся типовий карстовий ландшафт, бідний на поверхневі джерела води незважаючи на адекватні опади. Землеробство в таких умовах потребує дбайливого збереження води та захисту ґрунтів від ерозії. Цистерни з водою в полях та в кам'яних резервуарах, особливо в терасах на схилах гір важливі для підтримки землеробства на острові[10].
Гірський хребет, який простягнувся вздовж острова фактично відгородив Хвар від поселень на півночі острова. Раніше шлях пішки відбирав декілька годин, або ж треба було добиратись морем. 2000 р. був відкритий тунель на дорозі Хвар – Старі-Град,[11] який значно спростив та пришвидшив сполучення між містами.
Узбережжя переважно круте та порізане, з невеличкими пляжами з гравію в бухтах. Острова Паклені та Галешнік захищені ландштафтні парки.
Клімат
Середня річна температура становить 16,29°C, середня максимальна – 27,93°C, а середня мінімальна – 4,85°C. Середня річна кількість опадів – 714 мм.[12][13]
↑Novak, Grga (1960) [1924], Hvar Kroz Stoljeća (Hvar Through the Centuries), Historijski Arhiv - Hvar (Historical Archives of Hvar) (Croatian) , т. I (вид. 2nd), Narodni Odbor Općine Hvar (National Council of Hvar Municipality)
↑Ring, Trudy; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon (1996) [1995], Robert M. Salkin; Sharon La Boda (ред.), International Dictionary of Historical Places (Vol 3:Southern Europe) (вид. 2nd), Taylor and Francis, с. 331—334, ISBN1884964028, 9781884964022, загальний огляд{{citation}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
.jpg)
