Організаційна структура Бельгійського повітряного компоненту за станом на 2017 рік
Повітряні сили Бельгії (нід.Belgische Luchtmacht; фр.Force aérienne belge, з січня 2002 року — Бельгійський повітряний компонент (фр.Composante air, нід.Luchtcomponent)[Прим. 1] — повітряні силиКоролівства Бельгія, складова частина збройних сил країни. Повітряний компонент призначений забезпечення захисту повітряного простору Бельгії та наданні авіаційної підтримки іншим видам збройних сил Королівства при виконанні ними завдань у спільних операціях. Бельгійські повітряні сили були засновані в 1909 році і є одними з найстаріших видів військової авіації у світі.
1909 році у бельгійській армії був заснований перший підрозділ військової авіації, який носив назву Рота повітряних літаків та куль (фр.Compagnie des Ouvriers et Aérostiers). Головним поштовхом до формування першого у світі авіаційного формування став персональний інтерес бельгійського короляАльберта до застосування літаків у військових цілях. Військове міністерство, узявши за основу прикладу французької авіації, стимулювало набір пілотів військових літаків після отримання кандидатами сертифікату цивільного льотчика.
У 1910 році, оплативши за власний кошт навчання в авіаційній школі, перші три бельгійські лейтенанти здобули право вступити до бельгійської авіаційної роти.
Навесні 1911 року у повітряних силах була заснована власна військова авіаційна школа з п'ятьма пілотами, двома механіками та працівником.
На момент вступу Бельгії в Першу світову війну 4 серпня 1914 року Відділення військової авіації (нід.Belgische militaire luchtvaart), складалося з чотирьох ескадрилей, кожна з яких мала чотири літаки виробництва Анрі Фармана, хоча ескадрильї III та IV ще перебували у стадії формування. У штаті кожної ескадрильї був один вантажний автомобіль, і була п'ята вантажівка, яка слугувала мобільною майстернею. Кожна ескадрилья мала командира, п'ять пілотів та шість спостерігачів. Більшість нових авіаторів прибула до авіації з інженерних та артилерійських частин бельгійських збройних сил. Вже з початком війни була створена п'ята ескадрилья, укомплектована цивільними пілотами, призваними до лав ЗС і з літаками виробництва Блеріот.
З перших годин війни бельгійські пілоти вступили у конфлікт. 4 серпня 1914 року лейтенант Анрі Кромбес на літаку «Депердуссін» провів перший розвідувальний політ над Льєжем. За кілька днів стався перший бій, в якому бельгійський пілот Бехає вбив ворога. 26 вересня бельгійський екіпаж лейтенанта де Петровські та сержанта Бензеліна пострілом з гвинтівки смертельно поранив німецького льотчика і змусив його «Таубе» приземлитися в Сент-Агат-Беркем; якби вони офіційно зареєстрували цю перемогу, її затвердження означало б першу у світовій історії бойову перемогу у повітряному бою.
3 січня1915 року на два бельгійські літаки були встановлені кулемети; це були перші бельгійські літаки-винищувачі. 26 лютого стався перший повітряний бій, коли три бельгійських «Фармани» вступили у бій з десятьма німецькими «Альбатросами». 26 березня бельгійський пілот збив перший німецький двомісний літак, що стало першою офіційною перемогою бельгійських авіаторів у війні.
18 січня 1916 року було прийнято рішення про створення спеціальної винищувальної ескадрильї. 22 лютого 1916 року 1-ша ескадрилья переформована на 1-шу винищувальну ескадрилью і озброєна сучасними Nieuport 10. У серпні ще одна ескадрилья перейшла на винищувачі Nieuport 11. На осінь 1916 року бельгійська військова авіація виросла до 44 літаків, серед яких був 21 винищувач.
Влітку 1917 року бельгійським літакам була відведена активна роль в авіаційній операції союзників на початку Третьої Іпрської битви. До початку останнього наступу союзників у вересні 1918 року бельгійську військову авіацію було включено в єдиний склад сил авіації союзників і бельгійці могли виділяти понад 40 літаків одночасно для ведення бойових дій. За короткий проміжок часу авіаційна група Бельгія провела понад 700 повітряних боїв і зарахувала на свій рахунок 71 підтверджену та 50 вірогідних перемог.
Міжвоєнний час
Після завершення Першої світової війни, у квітні 1919 року бельгійська військова авіація складалися з восьми ескадрилей, три з них були винищувальними, на озброєнні яких значилися літаки типів Hanriot HD.1, Sopwith Camel, Nieuport 17, SPAD S.VII і Fokker D.VII.
Пункти постійної дислокації Повітряного компонента Бельгії (2018): F-16AM/BM FalconSF.260D/M+[en] Вертольоти Інші частини Центри управління Радар Marconi S-723 Інші місця
Сучасний стан
На початку 1990-х років, завершення Холодної війни й розпад Варшавського блоку, змусив уряд Бельгії реструктурувати свої збройні сили. Основною метою було створення сучасної, ефективної системи оборони для протистояння світу з його зміненими загрозами. Бельгійські ПС зазнали сильних скорочень, загальна чисельність була зменшена більш ніж удвічі. 1994 році розформовано 3-е тактичне крило в Бірсеті; згодом розформування 1-го винищувального крила в Бовешені; 9-го навчального крила на авіабазі Сінт-Трейден; та початкової льотної школи в Геценховені (1996).
↑1909–1915: Авіаційна рота Бельгії 1915–1940 та 1946–1949: Військова авіація Бельгії 1949–2002: Повітряні сили Бельгії з 2002–по т.ч.: Бельгійський повітряний компонент.
.svg){kind=small}
.jpg)
![Флорен[en]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Red_pog.svg/8px-Red_pog.svg.png){kind=small}
![Мельсбрек[en]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d7/Blue_pog.svg/8px-Blue_pog.svg.png){kind=small}
![Семмерзаке[en]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Brown_804000_pog.svg/8px-Brown_804000_pog.svg.png){kind=small}
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
