Помазани

село Помазани
	Панорама селаПанорама села
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Ізмаїльський район
Тер. громада	Кілійська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51080050070088451
Основні дані
Засноване	1911
Населення	77
Територія	8.04 км²
Площа	0,18 км²
Густота населення	428 осіб/км²
Поштовий індекс	68333
Телефонний код	+380 4843
Географічні дані
Географічні координати	45°36′8″ пн. ш. 29°18′33″ сх. д. / 45.60222° пн. ш. 29.30917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	28 м
Місцева влада
Адреса ради	68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 57
Карта
	Помазани
	Помазани
Мапа
	Помазани у Вікісховищі

Помазани́ (нім. Pomasan) — село Кілійської міської громади у Ізмаїльському районі Одеської області в Україні.

На території села працюють: фельдшерсько-акушерський пункт, Клуб та магазин змішаного асортименту товарів.

У 2008 році відмітило ювілейну сторічну річницю з дня заснування населеного пункту.

Населення

Населення по категоріям на 2011 рік
Населення, чол.	77
Чоловіки, роки	45
0-17	12
18-39	17
40-59	13
60 і більше	3
Жінки, роки	32
0-17	7
18-39	11
40-59	11
60 і більше	3

Помазани — найменший населений пункт сільського типу Кілійського району. Чисельність населення станом на 1 січня 2011 рік склала 77 чоловік.

У 1930 році в селі проживали 163 німці та 21 осіб інших національностей, у 1940 — відповідно 182 та 8 осіб^[1].

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 102 особи, з яких 49 чоловіків та 53 жінки.^[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 108 осіб.^[3]

Значна доля населення українці — 72 чол. (93 % загальної чисельності). Крім того в селі також проживає російське, молдавське та болгарське населення. У розмовній мові переважає південний діалект, так званий суржик, відмінною особливістю якого є поєднання української граматики і фонетики із змішаною російсько-українською лексикою.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	70,37 %
молдовська	14,81 %
російська	13,89 %
болгарська	0,93 %

Примітки

↑ Deutsche Siedlungen in Bessarabien (нім.). Бессарабська німецька асоціація^[de]. Процитовано 29 вересня 2023.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Deutsche Siedlungen in Bessarabien (нім.). Бессарабська німецька асоціація^[de]. Процитовано 29 вересня 2023.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]