Теодор Лайман

Теодор Лайман
англ. Theodore Lyman
Народився	23 листопада 1874(1874-11-23) Бостон,США
Помер	11 жовтня 1954(1954-10-11) Кембридж,Массачусетс,США
Поховання	Маунт Оберн[1]
Країна	США
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет
Галузь	спектроскопія
Заклад	Гарвардський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	Доктор філософії
Науковий керівник	Джозеф Джон Томсон і Wallace Clement Sabined
Аспіранти, докторанти	Wilson Marcy Powelld
Членство	Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	дослідження спектру атома гідрогену
Батько	Theodore Lymand[2]
Нагороди	премія Румфорда (1918), медаль Федеріка Айвса (1931), медаль Елліота Крессона член Американського фізичного товариства
Теодор Лайман у Вікісховищі

Теодор Лайман ([ˈlaɪmən], англ. Theodore Lyman; 23 листопада 1887, Бостон — 11 жовтня 1954, Кембридж) — американський фізик-експерементатор.

Роботи в основному присвячені оптиці та спектроскопії. В 1906 році Теодор Лайман відкрив першу лінію (під керівництвом У. Себіна і на основі удосконаленого метода В. Шумана) в ультрафіолетовій частині спектра гідрогену. Решта ліній спектральної серії (серія Лаймана) були відкриті ним в 1906-14 роках.

Отримав ультрафіолетові спектри газів та металевих іскор аж до 500 Å. У 1906 р. встановив стандарти в ультрафіолетовій області спектру і перший виміряв довжини хвиль в області вакуумного ультрафіолету. Запропонував двощілинний вакуумний спектрограф (спектрограф Лаймана).

Лайман був асистентом професора фізики в Гарвардському університеті, а пізніше став повним професором в 1917 році, був також директором фізичної лабораторії Джефферсона (1908-1917). Він провів важливі дослідження явищ, застосовуючи дифракційні ґратки, по визначенню довжини хвилі вакуумного ультрафіолетове випромінювання, виявлених Віктором Шуманом, а також дослідив властивості коротких електромагнітних хвиль.

Під час Першої світова війна він служив у Франції в американському Експедиційному корпусі у званні майора.

• В його честь названа  серія Лаймана з спектральних ліній.
• Кратер Лаймана на зворотному боці Місяця названо в його честь.
• Він був обраний членом Американської академії мистецтв і наук в 1901 році.^[3]
• Він був обраний членом Національної академії наук Сполучених Штатів у 1917 році.^[4]
• Він був обраний членом Американського філософського товариства в 1918 році.^[5]
• Він був нагороджений Франклінським інститутом  медалю Елліота Крессона в 1931 році.
• Фізична лабораторія Лаймана Гарвардського університету названа на його честь.

• National Academy of Sciences Biographical Memoir

• USGS Gazetteer of Planetary Nomenclature Feature Information
• 1931 Frederic Ives Medal