«У світі безмовності» (або «Світ тиші», фр.Le Monde du silence) — французький документальний фільм 1956 року, поставлений дослідником-океанографом Жаком-Івом Кусто та режисером Луї Малем. Кіноверсія однойменної книги Ж.-І. Кусто, що вийшла у 1953 році. Прем'єра фільму відбулася 26 травня 1956 року на 9-му Каннському кінофестивалі, де фільм здобув Золоту пальмову гілку, ставши першою документальною стрічкою, удостоєною ції нагороди[1]. У 1957 році «У світі безмовності» отримав премію «Оскар» як найкращий документальний фільм .
Фільм став одним з перших фільмів, у якому використано підводні зйомки для показу океанських глибин у кольорі[2].
Зйомки фільму відбувалися протягом 1954-го і 1955-го років на Середземному і Червоному морях, в Перській затоці і Індійському океані. Знімальна група знаходилася на борту корабля, що носить ім'я «Каліпсо». У фільм увійшла лише десята частина відзнятого матеріалу. Всього було знято понад 25 кілометрів кіноплівки.
До 2004 року «У світі безмовності» був єдиним документальним фільмом що переміг на Каннському кінофестивалі, отримавши «Золоту пальмову гілку».
Визнання
Нагороди та номінації фільму «У світі безмовності»[3]