Чугуївське повстання — збройне заворушення військових поселенців Чугуївського полку на Харківщині у 1819 році проти жорстоких умов праці і суворих розпорядків у військових поселеннях (своєрідне поєднання військової служби з працею у сільському господарстві), запроваджених у Російській імперії військовим міністром Олександром Аракчеєвим.
Події
Чугуївське повстання почалося 9 липня 1819 року з вимогою ліквідації військових поселень. До повсталих приєдналися селяни сусідніх сіл, а також військові поселенці з Балаклії. Для придушення повстання російський уряд вислав регулярне військо під проводом воєнного міністра, генерала О. А. Аракчеєва, 4 піхотні полки і 2 артилерійські роти з гарматами. Після місячного опору Чугуївське повстання було приборкане. Заарештовано і жорстоко покарано близько 2 000 повстанців. З них 20 загинуло під шпіцрутенами, 400 заслано на каторжні роботи. У 1820 році подібні повстання вибухнули в Південній Україні, які охопили близько 200 сіл.
Див. також
Література
Посилання
Змови, повстання та протести в Україні (з XV ст.) |
---|
| XV ст. |
|
---|
| XVI ст. |
|
---|
| XVII ст. |
|
---|
| XVIII ст. |
|
---|
| XIX ст. |
|
---|
| XX ст. |
|
---|
| XXI ст. |
|
---|
|