2001 року вийшов її дебютний роман «Останній самурай». Сам рукопис вона завершила в 1998 році, це був один із 50 романів, що вона почала писати[10]. Під час написання книги вона працювала на різних роботах, зокрема набирала текст, працювала у мережі «Dunkin' Donuts», у пральні. Роман було опубліковано у понад 20 країнах[12].
25 травня 2004 року Гелен ДеВітт пропала зі свого дому у Стейтен-Айленд, попередньо написавши передсмертного електронного листа до Дев Чатіллон (англ.Dev Chatillon)[11][13], а вже 26 травня 2004 року її знайшли біля Ніагарського водоспаду, де вона хотіла просто «прояснити голову»[14].
У 2005 році вона написала «limit5» для виставки «Blushing Brides» у співпраці із лондонською художницею Інгрід Керма[15].
2007 року вона завершила роман «Твоє ім'я тут» (співавтор — Іліа Гріднефф (англ.Ilya Gridneff), австралійський журналіст). Книгу не було опубліковано, хоча уривки виходили у журналі «n+1» у 2008 році[11]. Того ж року почалися переговори щодо прав на екранізацію книги «Останній самурай» з режисером Том Дей[16][17].
Уривок із її роману в роботі, дія якого відбувається у Флін-Флон, Манітоба, було опубліковано «Open Book: Ontario»[22].
Її оповідання «Верхолази»[23], що досліджує ідеали митця та комерційну реальність життя письменника, було опубліковано у листопаді 2014 року в «Harper's Magazine»[24].
Гелен ДеВітт мешкає у Берліні[25], де первинно думала пробути тільки місяць[17]. Вона знає декілька мов: англійську, французьку, латину, грецьку, німецьку, іспанську, італійську, португальську, арабську, іврит, японську та російську[11].
↑ абMacgowan, James (15 жовтня 2000). After 50 attempts, Helen DeWitt's brainy prose gets brawny cash advances. The Ottawa Citizen. CanWest Interactive. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
