Нестача води стає усе серйознішою проблемою, а рівень води в багатьох великих водоймах різко впав, включаючи озера Вікторія, Танґаньїка, Джипе, Руква тощо[3][1]. Сільськогосподарська галузь Танзанії, в якій зайнято більше половини населення, є особливо вразливою, оскільки фермери переважно залежать від богарного землеробства[3]. З іншого боку, почастішання інтенсивних злив призвело до повеней у краї, завдавши шкоди інфраструктурі та засобам існування[4]. Високий відсоток населення Танзанії живе вздовж узбережжя та залежить від рибальства й аквакультури[3]. Очікується, що підвищення рівня моря і зміна якості води вплинуть на ці царини та стануть постійною проблемою для країни[3].
Рибальський човен у Дар-ес-Саламу — на рибальство вплинуть зміни екосистем через зміну клімату.
У відрізку з 1981 по 2016 рік у деяких частинах північного сходу та більшої частини півдня Танзанії відмічено посушливі області[2]. Навпаки, помірні тенденції зволоження спостерігалися в центральній частині Танзанії та сильніші тенденції зволоження на північному заході країни. Чітка тенденція до потепління проявляється у річній температурі. До 2090-х років прогнозоване потепління знаходиться в обсязі від 1,6 до 5,0 °C, а також рівномірно розподіляється по країні[2]. Щодо опадів, існує сувора відповідність щодо зменшення середньої кількості дощових днів та збільшення кількості опадів у кожен дощовий день («інтенсивність дощу»). У сукупності ці зміни передбачають мінливіші опади, як з вищою ймовірністю посушливих періодів, так і з вищою ймовірністю інтенсивних злив (часто супроводжені з повенями)[2]. Наслідки сильних посух, повеней, мору худоби, неврожаю та спалахів хвороб (таких як холера і малярія) спостерігатимуться регулярно[8].
Вплив на людей
Економічні наслідки
Сільське господарство
Сільське господарство (включаючи тваринництво) є панівним сектором економіки Танзанії, що забезпечує засоби для існування, дохід та зайнятість[9]. Його також визначають як найвразливішим до кліматичних змін сектором[5]. Підвищення температури на 2–4 °C, можливо, змінить розподіл семи агроекологічних зон Танзанії. Ділянки, які використовувалися для вирощування багаторічних культур, потім підходитимуть для однорічних культур. Зміна клімату призведе до прискорення росту рослин та скорочення тривалості вегетаційного періоду[5]. Вразливість сільськогосподарської галузі полягатиме у зниженні врожайності різних культур, що посилюється мінливістю клімату та непередбачуваністю сезонності, ерозією бази природних ресурсів та погіршенням стану довкілля[5].
Дослідження 2011 року показало, що на врожайність впливає як підвищення, так і мінливість температур. Підвищення температури на 2 °C протягом вегетаційного періоду, як прогнозується до 2050 року, ймовірно, знизить у Танзанії урожайність рису, сорго й кукурудзи на 7,6%, 8,8% та 13% відповідно. Було виявлено, що 20-відсоткове збільшення мінливості опадів між сезонами до 2050 року знизить врожайність рису, сорго й кукурудзи на 7,6 %, 7,2 % та 4,2 % відповідно[10]. Наприклад, сильна посуха у Додомі призвела до зниження врожаю на 80%[11].
Наслідки здоров'ю
У Танзанії є низка захворювань, чутливих до змін клімату, які можуть стати поширенішими під час посухи чи повені[12][11]. Наприклад, хвороби, пов'язані з вологою, такі як холера і малярія, можуть так розповсюджуватись Танзанією[12].
У деяких частинах Танзанії спалахи холери були пов'язані зі збільшенням кількості опадів[13]. Спалахи холери на північному сході, південному сході, у басейні озера Вікторія та у прибережних районах Танзанії були викликані сильними опадами[13][14]. Дослідження також показали, що початковий ризик холери збільшується на 15-19% за підвищення температури на 1 °C[15]. Окрім того, прогнозувалося, що 2030 року загальні витрати на боротьбу з холерою, пов'язані із мінливістю клімату, становитимуть від 0,32% до 1,4% національного ВВП Танзанії[15].
Відомо, що захворюваність на малярію є найвищою під час злив і спеки, оскільки це робить місця проживання комарів (такі як ставки, басейни, колодязі або свердловини, струмки, річки і канали) підхожим місцем для розмноження[16][14]. Наприклад, дослідження, проведене в окрузі Лушото, показало, що випадки захворювання на малярію найчастіше спостерігаються в сезони сильних дощів та існує зв'язок із підвищенням температури[14].
Танзанія окреслила пріоритетні заходи з адаптації у своїх НПДА, а також різні національні галузеві стратегії і наукові дослідження[17]. НПДА досягла успіху в заохоченні включення питань зміни клімату в галузеву політику в Танзанії. Однак міжгалузева співпраця, яка має вирішальне значення для втілення стратегій адаптації, залишається обмеженою через інституційні труднощі, такі як дисбаланс влади, бюджетні обмеження та вкорінений галузевий підхід[18]. Більшість проєктів у Танзанії стосуються сільського господарства й управління водними ресурсами (зрошення, водозбереження, збір дощової води), проте важливу роль відіграють також енергетика і туризм[19].
2012 року Танзанія розробила Національну стратегію зі зміни клімату у відповідь на стурбованість щодо негативних наслідків зміни клімату та його мінливості для соціального, економічного і фізичного середовища країни[6]. 2015 року Танзанія представила свої Заплановані національно визначені внески (англ.Intended Nationally Determined Contributions, INDC)[7].
