Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Меморіальний сквер пам'яті жертв Голокосту (Кременчук)

Меморіальний сквер пам'яті жертв Голокосту
49°5′46.27″ пн. ш. 33°25′16.22″ сх. д. / 49.0961861° пн. ш. 33.4211722° сх. д. / 49.0961861; 33.4211722
Типмеморіальний сквер
Відкритосерпень 2012
Площа0,5579 га[1]
Керівна установаКомунальне підприємство «Благоустрій Кременчука»
РозташуванняКременчук вулиця Київська
Мапа

Меморіальний сквер «Пам'яті жертв Голокосту» — меморіальний сквер Кременчука на вулиці Київській біля будинку 59.

Історія

Сквер у листопаді 2019 та план його розвитку.

На території від вул. Київської до нинішнього парку Миру і далі до «піщаного кар'єру» знаходяться 36 ям-могил, розміром 60х30х6 метрів. У них лежать останки понад 8 тисяч кременчуцьких євреїв різного віку, розстріляних у жовтні 1941 року німецькими загарбниками.[2]

Рішенням Кременчуцької міської ради від 28 серпня 2012 року було надано зеленій зоні загального користування по вул. Київській в районі будинку № 59 статусу меморіального скверу з присвоєнням назви «Пам'яті жертв Голокосту».[1] Рішенням Кременчуцького міськвиконкому сквер переданий на баланс КП «Благоустрій Кременчука».

Пам'ятний знак жертвам Голокосту з'явився тут у 2014 році. До цього на цьому місці був гранітний камінь.[3]

29 вресеня 2017 міський голова Малецький разом з Генеральним консулом Республіки Польща Янушем Яблонським посадили у сквері саджанець дерева — метасеквої.[4]

Див. також

Примітки

  1. а б Про надання зеленим зонам загального користування статусу скверів з присвоєнням назв в м. Кременчуці. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 17 лютого 2020.
  2. «Парк Миру і Сквер жертвам Голокосту — єдиний комплекс», — думка [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Де в Кременчуці людей розстрілювали тисячами [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Міський голова Віталій Малецький разом із Генеральним консулом Республіки Польща паном Янушем Яблонським посадили метасеквою у сквері «Пам'яті жертвам Голокосту». Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
Kembali kehalaman sebelumnya