Назви різних видів родзинок змінюються дуже часто. Тому в куховарських книгах, виданих навіть порівняно недавно, 15-20 років тому[відколи?], вони відрізняються від сьогоднішніх, а тим більше від назв сторічної давнини.
Розрізняють:
Світлі, дрібні родзинки, без кісточок з солодких зелених і білих (сірих) сортів винограду Найчастіше він називається кишмиш (кулінарна назва), або сабза (сучасна торгова назва);
Темні, майже чорні або сині, а частіше темно-бордові безнасінні родзинки, за старою кулінарною термінологією — «коринка» (при приготуванні з винограду сортогрупи коринка), за сучасною торгівельною термінологією — «Бідана», або «шигані». Існує два основні різновиди: дуже солодкі і менш солодкі з однією кісточкою;
Великі, м'ясисті, дуже солодкі, приємні на смак, з двома-трьома великими кісточками. Їх одержують з винограду сорт Хусайне — «Дамські пальчики» або з герміану.
Перший і другий види родзинок використовуються в хлібобулочних і кондитерських виробах, другий — особливо в кексах і пасках. Третій вид родзинок йде зазвичай на приготування компотів , напоїв, а також вживається при приготуванні деяких м'ясних страв (напр. плов).
Четвертий вид — великі насіннєві родзинки — має досить різноманітне застосування. Без кісточок, подрібнений, він іде на приготування кондитерських виробів і пудингів, а в цілому вигляді — для примастки напоїв — квасів, морсів.
Фабричні родзинки рівніші, краще очищений від домішок, але менш ароматні, ніж родзинки ручної обробки. Щодо інших властивостей, то характер обробки не має істотного значення для кулінарного використання. В здобне тісто краще використовувати родзинки в подрібненому вигляді та попередньо обваляти їх у борошні. Тоді родзинки рівномірніше розподілаються в тісті.
Також можна використовувати для приготування компоту або кондитерських виробів на кшталт «морских камінців».
↑Словарь росийсько-український 1893—1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.); Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко); Правописний словник 1929 р. (Г. Голоскевич); Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
↑Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
↑Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 260.
↑Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов)