Явір

Явір
	Acer pseudoplatanus Ботанічна ілюстрація із книги Йогана Карла Краусса Afbeeldingen der fraaiste, meest uitheemsche boomen en heesters, 1802
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина:	Сапіндові (Sapindaceae)
Підродина:	Гіркокаштанові (Hippocastanoideae)
Рід:	Клен (Acer)
Вид:	Явір (A. pseudoplatanus)
Біноміальна назва
	Acer pseudoplatanus; L.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Явір (значення).

Я́вір^[1] (Acer pseudoplatanus) — вид деревних рослин родини сапіндових (Sapindaceae); до інших назв належать також білий клен, клен-явір, клен несправжньоплатановий, клен туполистий, клен гірський. Поширений в Європі та Малій Азії. Ряд рідкісних угруповань явору занесені до Зеленої книги України.^[2]

Від назви цього дерева утворено чоловіче ім'я Явір (наразі поширене переважно серед південних слов'ян), різноманітні прізвища, назви населених пунктів (найчастіше на території розселення західних та південних слов'ян, а також в Галичині та Закарпатті).

Опис

Явір — велике листяне дерево, що досягає 20-35 метрів у висоту, з широкою куполоподібною кроною. Стовбур товщиною 90-110 см. Досягає віку 500 років.

Кора

На молодих деревах кора гладенька і сіра, але з віком стає грубшою і відшаровуються лусочки, показуючи внутрішні шари кори від блідо-коричневого до рожевуватого кольору.

Деревина біла, важка.

Листя

Листя супротивне, 10-25-сантиметрової довжини й ширини, з 5-15-сантиметровими черешками, з 5 прожилками, пальчато-лопатеве, з зубчастими краями, темно-зелене; деякі види мають листя пурпурового, багряного або жовтуватого відтінку.

Квіти

Однодомні жовто-зелені квіти з'являються навесні на 10-20-сантиметровий висячих китицях, по 20-50 квіток у кожному суцвітті. Цвітіння в травні, після того, як розвиваються листки, приблизно через 2 тижні, після цвітіння клену. Бджоли збирають із квітів нектар і пилок, хоча явір і поступається перед кленом гостролистим за кількістю нектару, але виділяє його за будь-якої погоди і бджоли збираються із нього чималий взяток.^[3]

Насіння

5-10-міліметрові в діаметрі насінини розташовані попарно в крилатках. Крила розходяться під кутом 45-40 градусів і мають довжину до 5 см. Крильця дозволяють насінню при падінні летіти, обертаючись за вітром, це допомагає йому поширюватися на велику відстань від батьківського дерева. Насіння дозріває восени, приблизно через 6 місяців після запилення.

Плодоносить явір майже щорічно, однак багатий урожай можна спостерігати лише раз на 2 — 3 роки.

Коренева система

Коренева система неглибока (до 1,5 м.), без стержневого кореня, компактна, розгалужена у верхньому шарі ґрунту.

Поширення

Поширений по всій Європі, Малій Азії. В Україні найчастіше трапляється в Галичині та Закарпатті, на схід від Збруча — рідше.

Із-поміж листяних видів дерев явір є фактично деревом-піонером на гірськолісових та субальпійських висотах. Явір належить до видів дерев із широкою екологічною амплітудою та як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу. Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Переважно росте в мішаних яворово-букових, яворово-буково-ялицевих тощо лісах на схилах гір (Карпати, Медобори, Гологори, Опілля, Розточчя тощо).

Охорона

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»^[4].

Раритетні угруповання явора

Внаслідок зведення гірських лісів та погіршення стану середовища існування окремі угруповання вільхи сірої стали рідкісними і тому занесені до Зеленої книги України^[2], зокрема наступні рослинні формації:

яворові ліси (Acereta pseudoplatani) з домінуванням у травостої лунарії оживаючої (Lunaria rediviva);
яворові ліси (Acereta pseudoplatani) з домінуванням у травостої скополії карніолійської (Scopolia carniolica);
яворові ліси (Acereta pseudoplatani) з домінуванням у травостої цибулі ведмежої (Allium ursinum).

Яворові ліси з домінуванням у травостої лунарії оживаючої

Формація представлена асоціаціями: 1) буково-голов'язово-яворовий ліс лунарієвий; 2) буково-яворовий ліс лунарієвий; 3) голов’язово-звичайноясенево-яворовий ліс лунарієвий; 4) яворовий ліс лунарієвий. Категорія охорони 2 (рідкісний тип асоційованості домінанта деревостану з домінантом травостою — лунарії оживаючої — реліктового виду, занесеного до Червоної книги України). Статус охорони: угруповання перебувають під загрозою зникнення (характеризуються різким скороченням ареалів і можуть зникнути, якщо продовжиться дія антропогенних чинників, що негативно впливають на їх стан). Угруповання охороняються в Ужанському національному природному парку та національних природних парках «Вижницький», «Сколівські Бескиди» та «Подільські Товтри»^[2].

Яворові ліси з домінуванням у травостої скополії карніолійської

Формація представлена асоціаціями: 1) буково-яворовий ліс скополієвий; 2) яворовий ліс скополієвий. Категорія охорони 2 (рідкісний тип асоційованості домінанта деревостану з домінантом травостою — скополією карніолійською — реліктовим видом, занесеним до Червоної книги України). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі). Угруповання охороняються в національному природному парку «Сколівські Бескиди», ботанічній пам'ятці природи «Урочище Осій» (Івано-Франківська область)^[2].

Яворові ліси з домінуванням у травостої цибулі ведмежої

Формація представлена асоціаціями: 1) буково-яворовий ліс ведмежоцибулевий; 2) яворовий ліс ведмежоцибулевий. Категорія охорони 2 (звичайний тип асоційованості домінанта головного ярусу з домінантом травостою — цибулі ведмежої — реліктового виду, занесеного до Червоної книги України). Статус охорони: угруповання перебувають під загрозою зникнення (характеризуються різким скороченням ареалів і можуть зникнути, якщо продовжиться дія антропогенних чинників, що негативно впливають на їх стан). Угруповання охороняються в Ужанському національному природному парку та національному природному парку «Сколівські Бескиди»^[2].

Практичне значення

У промисловості

Явір використовують як джерело білої з шовковистим блиском деревини, стійкої до несприятливих умов, яка використовується для виготовлення музичних інструментів (завдяки однорідності деревини, звук у ній поширюється з однаковою швидкістю як впоперек, так і вздовж волокон), меблів та фурнітури, підлоги, у тому числі паркету.

Це традиційний матеріал для виготовлення нижньої деки, шийки і завитки грифа скрипки.

Можна зустріти поодинокі явори із деревиною шовкоподібного блиску та хвилястою структурою. Вона має особливу цінність для декоративного облицювання і позначається у мові торгівлі під назвою «клен пташине око». Насіння таких кленів використовують для подальшого вирощування цієї рідкісної форми.

У господарстві

Явір — хороший медонос. Квіти виробляють вдосталь нектару, з якого бджоли роблять ароматний, з м'яким смаком, блідого кольору мед.

У медицині

Явір має цілющий сік, який містить цукор. Свіжий сік прозорий, а з часом набуває коричневого кольору.

У медицині використовують молоде листя явора і гілки як жовчогінний, антисептичний, болезаспокійливий і протизапальний засіб. Сік п'ють при болях у попереку, подрібнене молоде листя добре гоїть гнійні рани.

Явір у літературі та фольклорі

У міфології

Явір у міфах слов'ян виступає як одне із першодерев (в інших міфах — дуб, груша, яблуня, береза та інші).

У фольклорі

Явір часто фіґурує у різноманітних українських піснях, казках, леґендах.

Явір є символом чоловіка взагалі і молодого парубка зокрема.

Стояння явора над водою, схиляння його, так само як інших дерев, є символом журби, суму.

Явір — символ безсмертя. Тому явір садили на могилах.

Місце під явором зелененьким є звичайним місцем кохання і його наслідку — страти віночка, тобто дівочої цноти.

З іменем явора злучена згадка про кохання, прихильність, особливо ж коли явір є зелененьким.

Тесання яворів є символом пліток, брехні (така символізація властива взагалі паданню, літанню трісок від рубаного дерева: «в лісі дрова рубають, а до села тріски падають»).

Яворина (кущ) символізує дівчину- сиротину, і рубання її, як і рубання калини, ліщини, символізує одруження.

У літературі

Багато українських поетів та письменників використовували образ явора у своїх творах:

Посадили над козаком явір та ялину

(Тарас Шевченко);

Галерея

Загальна

Типове дерево
Кора старого дерева
Листя
Листя
Листя восени
Брунька
Суцвіття
Пара крилаток (плоди)
Насіння в крилатці

Стадії росту листків із бруньки

1
2
3
4

Примітки

↑ Acer pseudoplatanus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 139—144)
↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 487.
↑ Явір у Червоному списку МСОП

Література

Ботюк О. Ф. Деревознавство. Навчальний посібник. — Тернопіль: «Астон», 2002. — 100 с.
Дикарєв М. Знадоби до української народної ботаніки /Бандурка: українські сороміцькі пісні / Упоряд. М.Сулима. — К.:Дніпро, 2001. — 280 с.
Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 139—144). — ISBN 978-966-542-2
Формування яворових лісостанів : навч. посібник / О. М. Данілова, А. Й. Швиденко ; Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці : Рута, 1998. — 68 с. — Бібліогр.: с. 61–68. — ISBN 966-568-082-Х

Посилання

У Вікісловнику є сторінка явір.

Явір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2114-2115. — 1000 екз.
Явір
Явір

Портал «Ботаніка» Портал «Біологія»