Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Городенківський повіт

Городенківський повіт
Округ Коломийський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Городенка
Створений 1854
Площа 835 км² (1880)
Населення 66 849 (1880)
Найбільші міста Городенка, Чернелиця, Обертин

Городенківський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративним центром повіту було місто Городенка. Нині на території Городенківського повіту розташовані адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Городенківський район і Тлумацький (частково).

Королівство Галичини та Володимирії

Повіт утворений у 1854 році. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Городенківського повіту приєднаний Обертинський повіт. Однак Обертинський повіт зберігся у структурі судової адміністрації. Практично в такому вигляді Городенківський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року.

У 1880 році повіт поділявся на 48 кадастральних гмін, складався зі 48 самоврядних громад (гмін) — 3 міських і 45 сільських (з 50 фільварками) та 40 окремих територій — загалом 88 адміністративних одиниць. За переписом 1880 р. в повіті було 66849 мешканців.

У складі ЗУНР

Повіт входив до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Теофіль Окуневський (УНДП), головою Повітової УНРади о. Іван Пісецький. Делегатом до УНРади обраний Теодор Замора[1].

Польська Республіка

Городенківський повіт

пол. Powiat horodeński

Місто Городенка
Найбільше місто Городенка
Країна  Польська Республіка
Регіон Станиславівське воєводство
Гміни 49 (1867—1934), 8 (1934—1939)
Населення
 - повне 92.900 (1931)
 - густота 109
Площа
 - повна 849 км²
Дата заснування 1867

Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 48 сільських гмін і 45 фільварків та 2 знелюднілі поселення) з 39 312 житловими будинками.

Загальна чисельність населення повіту складала 83 670 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 64 490 — греко-католики, 11 987 — римо-католики, 7 148 — юдеї, 45 — інших визнань.

Через прийняття Польщею виборчого закону з порушенням прав українців, передбачених Версальським трактатом, Сен-Жерменським договором, Севрським мирним договором і ухвалами Конференції у Спа, міжпартійні збори 27.08.1922 у Львові закликали бойкотувати вибори 1922 року. Виборчий комітет у Городенці на чолі з доктором Теофілом Окуневським і доктором Стефаном Істеревичом підтримав бойкот виборів і організував віча в селах повіту. Окупаційна адміністрація провела арешти і розганяла передвиборчі віча, свобода яких була гарантована польською конституцією.[2]

Зміни адміністративного поділу

Городенківський повіт

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 березня 1929 р. територія Обертина була розширена за рахунок землі, з вилученої з земель села Гавриляк[3].

1 квітня 1932 р. значна частина території села Семаківці передана селу Михальче[4].

Розпорядженням Ради Міністрів від 10 квітня 1934 року село Джурків передане з Городенківського повіту до Коломийського[5].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)

містечко Городенка — місто з 1934 року.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1934 рр. — 47

1934—1939 рр. — 7

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Городенка ГородницяПробабинСерафинціСтрільче, Ясенів-Пільний 5
2 Ґміна Незвиська ГарасимівЖивачів, ІсаківЛукаНезвиськоПетрівПідвербціРаковецьСеменівкаСокирчинУніж 11
3 Ґміна Обертин БалагорівкаГончарівГавриляк,  ЖабокрукиЖуків, Обертин, Яківка 7
4 Ґміна Сємаківці ДалешовеКолінкиМихальчеПоточищеСемаківці 5
5 Ґміна Тишківці Олієво-КоролівкаОлієво-КорнівРашкув (Рашків)Тишківці, Чортовець 5
6 Гміна Чернелиця ДубкаКопачинціКорнівКунисівціВільхівціРепужинці, Хмелева, Чернелиця 8
7 Ґміна Чернятин ВербівціГлушківВікноТопорівціЧернятин 5
передано до Коломийського повіту Джурків (до 01.08.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Старости

  • Мечислав Зажецький (-1932)
  • Едвард Скшинський (1932—1936)
  • Леон Рутковський-Кочур (1936—1939)

Населення

Українці-грекокатолики становили 77 % населення повіту (1907)[6].

У 1939 році в повіті проживало 98 840 мешканців (78 120 українців-грекокатоликів — 79,04 %, 7 720 українців-латинників — 7,81 %, 3 540 поляків — 3,58 %, 1 870 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,89 %, 7 530 євреїв — 7,62 % і 60 німців та інших національностей — 0,06 %)[7].

Радянський період

27 листопада 1939 року повіт включено до новоутвореної Станіславської області[8].

17 січня 1940 року повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони:

Третій Райх

Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Городенківський повіт був відновлений як адміністративна одиниця крайсгауптманшафту Коломия дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на ґміни (волості). 1.04.1942 повіт підпорядкований Коломийському повітовому управлінню.[9] Після зайняття території повіту у липні 1944 року Червоною армією був відновлений поділ на райони.

Примітки

  1. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  2. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 89-110.
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Hawrylak i Obertyn w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Siemakowce i Michałcze w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr 67. — poz. 554. — S. 1141. (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów horodeńskiego i kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 36. — poz. 326. — S. 588. (пол.)
  6. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 25—26.
  8. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Distrikt Galizien

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya