Заліщицький повіт — адміністративна одиниця у складі Західно-Української Народної Республіки , після її окупації та анексії — Польщі та СРСР.
Адміністративний центр це місто Заліщики у якого населення становило близько 5 000 мешканців
Географія
Територія становить 718 км². Населення — 66 762 осіб.
Заліщицький повіт з півдня межував по річці Дністер з Буковиною , на заході з Бучацьким , на півночі з Чортківським , на сході з Борщівським повітами .
У складі ЗУНР
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР . Повітовии комісаром був адвокат д-р Роман Стефанович (УНДП). Делегатом до УНРади обрали Василя Бараника .[ 1]
Під польською окупацією
Заліщицький повіт
Powiat zaleszczycki
Повіт на мапі воєводства
Країна
Польща
Воєводство
Тернопільське
Адміністративний центр
Заліщики
Населення:
72 000
Площа:
684
Густота:
105
TERYT :
Код ISO :
Адмніністративний поділ
гміни
міські
місько-сільські
сільські
8
Адміністрація
-
Включений до складу Тернопільського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР .
Зміни адміністративного поділу
Заліщицький повіт
1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту [ 2] .
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 28 березня 1934 р. територія міста Заліщики розширена шляхом приєднання села Старі Заліщики[ 3] .
15 червня 1934 р. передане з Заліщицького повіту до Чортківського село Милівці [ 4] .
1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям .
Міста (міські ґміни)
м. Заліщики
містечко Тлусте — місто з 1934 р.[ 5]
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1928 р. — 55
1928—1934 р. — 54
1934 р. — 52
1934—1939 рр. — 8
Об'єднані сільські ґміни 1934 року
Старі сільські ґміни
Кількість
1
Ґміна Дрогічовка
Дрогічовка (Дорогичівка) , Латач (Литячі) , Хмельова (Хмелева) , Сондкі (Садки) , Свержковце (Свершківці) , Шутромінце (Шутроминці)
6
2
Ґміна Залєщики
Бедриковце (Бедриківці) , Добровляни (Добрівляни) , Дзвиняч , Жежава , Іванє (Іване-Золоте) , Пєчарна (Печорна)
6
3
Ґміна Касперовце
Винятинце (Винятинці) , Ґрудек (Городок) , Голігради , Касперовце (Касперівці) , Лисичники , Новосілка Костюкова , Щитовце (Щитівці)
7
4
Ґміна Кошиловце
Буракувка (Буряківка) , Кошиловце (Кошилівці) , Ниркув (Нирків) (частина), Поповце (Попівці) , Кошиловєцка-Слобудка (Слобідка Кошилівецька) , Цаповце (Цапівці)
5
5
Ґміна Синьків
Дунюв (Дунів) , Зазулінце (Зозулинці) , Колодрубка (Колодрібка) , Косьцєльнікі (Костільники) , Кулаковце (Кулаківці) , Сінькув (Синьків)
6
6
Ґміна Тлусте-Село
Ангелувка (Ангелівка) , Головчинці , Каролювка (Королівка) , Лісовце (Лисівці) , Рожанувка (Рожанівка) , Слоне (Солоне) , Тлусте-Село, Шиповце (Шипівці)
8
7
Ґміна Угриньківці
Берестек (Бересток) , Блищанка , Ворволінце (Ворвулинці) , Гиньківці , Дуплиська , Мишкув (Мишків) , Теклювка (Теклівка) , Угриньковце (Угриньківці) , Хартановце (Хартонівці)
9
8
Ґміна Устечко
Нагожани (Нагоряни) , Ниркув (Нирків) (частина), Торське , Усьцєчко (Устечко) , Червоногрод (Червоноград)
5
отримала статус міської
Тлусте (до 01.08.1934)
1
передано до Бучацького повіту
Берем'яни (до 01.04.1928)
1
передано до Чортківського повіту
Милівці (до 15.06.1934)
1
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 74 % населення повіту[ 6] .
У 1939 році в повіті проживало 76 155 мешканців (55 490 українців-грекокатоликів — 72.86 %, 9 500 українців-римокатоликів — 12.47 %, 2 955 поляків — 3,88 %, 2 295 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3.01 %, 5 865 євреїв — 7.7 % і 50 німців та інших національностей — 0.07 %)[ 7] .
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 72 021 населення ніби-то було аж 27 549 (38,25 %) поляків при 41 147 (57,13 %) українців, 3 261 (4,53 %) євреїв і 26 (0,0 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
Радянський період
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області [ 8] .
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу на райони (кожен із кількох ґмін):
Примітки
Джерела
Посилання