Таємний протокол угодиРіббентроп підписує договір: попереду справа Йосип Сталін, начальник радянського генштабу Борис Шапошніков, секретар радянського посольства в Берліні Перлов, та радянський посол Олександр Шкварцев
В ЗМІ була оприлюднена лише основна частина договору.[2][3]
19 жовтня1939 (ратифікація Президією ВР СРСР),
19 жовтня 1939 (ратифікація Гітлером)[4]
Обмін ратифікаційними грамотами 14 грудня 1939 (Берлін).[5]
До договору додавалось декілька таємних протоколів[6]. В цих статтях регулювався обмін населенням між Радянським Союзом та Німеччиною, змінювались межі «сфер впливу» визначені пактом Молотова-Ріббентропа, та погоджувалось придушення будь-якої «польської агітації». При наступі Вермахту на Польщу, під контролем Німеччини опинилось Люблінське воєводство та східна частина Варшавського воєводства (включно з українськими етнічними землями Холмщина і Підляшшя), які мали належати до сфер впливу Радянського Союзу згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, а тому німецькі війська відходили і передавали вказану територію Червоній Армії. На пропозицію СРСР за ці землі в обмін Радянському Союзу було погоджено передати Литву (за винятком невеликої частини Сувалкійського району) в радянську сферу впливу. З 5 по 12 жовтня радянські війська відходили на лінію нового кордону. 16 жовтня кордон взяли під охорону війська НКВС. Після цього обміну, Радянський Союз поставив Литві ультиматум, а 15 червня 1940 року захопив та створив Литовську РСР.
Доповнення до договору. Карта, на якій Польщу поділено на радянську та німецьку окупаційні зони.
Наслідки та пов'язані події
31 серпня 1940 року у Берліні був підписаний Договір між СРСР і Німеччиною щодо прикордонних правових відносин на державному кордоні, встановленому відповідно до Договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 року.
Щодо права приналежності західноукраїнських земель до СРСР угода втратила чинність 30 липня1941 року з підписанням СРСР Угоди Сікорського-Майського, коли вже не контролював західноукраїнські, західнобілоруські та литовські землі. А 25 квітня 1943 року СРСР розірвав стосунки з еміграційним урядом, після чого угода Сікорського-Майського уже нічого не важила[джерело?].
↑Соглашение между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Германии о переселении германских граждан и лиц немецкой национальности с территории Латвийской и Эстонской Советских Социалистических Республик в Германию. [10 января 1941 г.] // Документы внешней политики. 1940 —- 22 июня 1941. — М. : Междунар. отношения, 1998. — Т. XXIII: в 2-х кн. —- кн.2(1). — С. 317 —- 325. — 448 с.
Eidintas, Alfonsas; Vytautas Žalys, Alfred Erich Senn (September 1999). Ed. Edvardas Tuskenis (ред.). Lithuania in European Politics: The Years of the First Republic, 1918–1940 (вид. Paperback). New York: St. Martin's Press. с. 170. ISBN0-312-22458-3.