Звуки музики

*Звуки музики*
Звуки музики;
The Sound of Music
Жанр	Музичний фільм
Режисер	Роберт Вайз
Продюсер	Роберт Вайз
Сценарист	Говард Ліндсей (книга); Рассел Круз (книга); Ернест Леман; Марія фон Трапп (автобіографія)
На основі	The Story of the Trapp Family Singersd і Звуки музики[d]
У головних ; ролях	Джулі Ендрюс; Крістофер Пламмер; Річард Гайдн; Пеггі Вуд; Анна Лі
Оператор	Тед Ді Мак Корд
Композитор	Річард Чарльз Роджерс
Кінокомпанія	XX століття Фокс, Robert Wise Productions
Дистриб'ютор	20th Century Fox, Walt Disney Studios Motion Pictures і Disney+
Тривалість	174 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1965
Кошторис	8 020 000 дол.
Касові збори	286 214 286 дол.
IMDb	ID 0059742
	Звуки музики у Вікісховищі

«Звуки музики» (англ. The Sound of Music) — музичний фільм, знятий 1965 року Робертом Вайзом, головну роль у якому виконала Джулі Ендрюс. Стрічка є екранізацією однойменного бродвейського мюзиклу, музику і слова для якого написали Річард Роджерс і Оскар Гаммерстайн II, авторами лібрето є Говард Ліндсей і Рассел Круз. Кіносценарій написаний Ернестом Леманом.^[1] Фільм ушанований п'яти премій Американської академії кіномистецтв, посів четверте місце у Списку найкращих американських фільмів-мюзиклів, укладеному в 2006 році Американським інститутом кіномистецтва. На 1 березня 2024 року фільм займав 239-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

В основу самого мюзиклу лягла книга Марії фон Трапп «Сім'я співаків фон Трапп» (англ. The Story of the Trapp Family Singers).^[2] У нього увійшли багато популярних пісень, серед яких «Edelweiss», «My Favorite Things», «Climb Ev'ry Mountain», «Do-Re-Mi», «Sixteen Going on Seventeen», «The Lonely Goatherd», а також пісня, винесена в заголовок. Альбом саундтреків був випущений лейблом RCA Victor у 1965 році і є одним з найуспішніших альбомів саундтреків в історії, продавшись накладом понад 20 мільйонів копій по всьому світу.^[3]^[4]^[5]

Того року альбом посів перше місце в хіт-параді Billboard 200 у США.^[6] Він залишався в першій десятці протягом 109 тижнів, з 1 травня 1965 року по 16 липня 1967 року^[7] і залишався в чарті Billboard 200 протягом 238 тижнів.^[8]

Фільмування кіноверсії відбувалися в Зальцбурзі (Австрія), Баварії (Німеччина), а також у Каліфорнії на студії «XX століття Фокс». Фільм знятий на 70-мм плівку Todd-AO Тедом Д. Мак Кордом.

Сюжет

Дія відбувається в місті Зальцбург 1938 року. Марія, молода жінка, яка має намір стати черницею, через свій характер спрямована з монастиря до будинку овдовілого морського капітана Георга Людвіга фон Траппа як гувернантка для його сімох дітей. Спочатку діти поставилися до неї не цілком прихильно і намагалися вередувати. Однак, після того, як Марія долучила їх до співу, всім серцем полюбили її.

Марія усвідомлює, що закохана в капітана, який виявився зарученим із заможною баронесою, і вирішує піти. Але й капітан не байдужий до гувернантки. Марія повертається до монастиря, діти сумують за нею. Настоятелька монастиря радить повернутися до коханого. Баронеса відпускає Георга, щоб ті могли бути разом. Невдовзі Георг і Марія одружуються.

Стається аншлюс Австрії, Георга прикликають на службу в Третьому Рейху. Він не схвалює політику нацистів, але якщо відмовиться, його сім'ю переслідуватимуть. Подружжя вирішує тікати за кордон. Разом з дітьми вони беруть участь в пісенному конкурсі, де здобувають перше місце, але перед нагородженням потай тікають. Вони переховуються в монастирі, де нацисти ледве не схоплюють родину. Але Георг з Марією та дітьми успішно дістаються до кордону і через гори прямують до Швейцарії.^[9]

У ролях

Пісні

Для всіх пісень, окрім відмічених окремо, музику написав Річард Роджерс, а слова — Оскар Гаммерстайн II.^[10]^[11]^[12]

У порядку виконання:

«The Sound of Music»
«Morning Hymn/Alleluia» (на основі традиційної церковної музики)
«Maria»
«I Have Confidence in Me» (слова Роджерса)
«Sixteen Going On Seventeen»
«My Favorite Things»
«Do-Re-Mi»
«The Lonely Goatherd»
«Edelweiss»
«So Long, Farewell»
«Climb Ev'ry Mountain»
«Something Good» (слова Роджерса)

Нагороди та номінації

нагороди

1966 — Премія «Оскар»:

Найкращий режисер — Роберт Вайз
Найкращий монтаж — Вільям Рейнольдс
Найкращий музичний супровід — Ірвін Костал
Найкращий фільм — Роберт Вайз
Найкращий звук^[13]

1966 — Премія «Золотий глобус»

Найкраща комедія / мюзикл
Найкраща акторка комедії / мюзиклу — Джулі Ендрюс

номінації

1966 — Премія «Оскар»

Найкраща акторка — Джулі Ендрюс
Найкраща акторка другого плану — Пеггі Вуд
Найкращі декорації
Найкращі костюми
Найкраща операторська робота — Тед МакКорд

1966 — Премія BAFTA

Найкраща британська акторка — Джулі Ендрюс

1966 — Премія «Золотий глобус»

Найкращий режисер — Роберт Вайз
Найкраща акторка другого плану — Пеггі Вуд

Примітки

↑ Parkinson, David (2007). The rough guide to film musicals. London : New York: Rough Guides. ISBN 978-1-84353-650-5. OCLC 80332542.
↑ Hirsch 1993, p. 4.
↑ (2005) Album notes for The Sound of Music (40th Anniversary Edition). RCA Victor/Legacy.
↑ Eyman, Scott. Book Review: ‘The Sound of Music Story’ by Tom Santopietro. WSJ (амер.). Процитовано 9 березня 2024.
↑ Hischak (2007), p. 44
↑ The Sound of Music [Original Motion Picture Soundtrack] - R (англ.), процитовано 9 березня 2024
↑ 50 Years Ago: 'The Sound of Music' Soundtrack Hit No. 1 on the Billboard 200. Billboard. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
↑ Soundtrack The Sound Of Music Chart History. Billboard. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
↑ Yoffe, Emily (8 серпня 1993). Hollywood's Widower Fantasy. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
↑ McDermott, Simon (9 січня 2020). The Sound of Music: A Perfectly Pleasant Musical. 25YL. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
↑ Powers, James (2 березня 2018). 'The Sound of Music': THR's 1965 Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
↑ (2005) Album notes for The Sound of Music (40th Anniversary Edition). RCA Victor/Legacy.
↑ Eyman, Scott. «The Hills Are Alive With the Sound of Money» [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.], The Wall Street Journal, February 27, 2015, accessed December 30, 2017